УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Щодо заборони на відвідування дитячих навчальних закладів дітьми, що не пройшли вакцинації

Різкий стрибок захворюваності на кір в Україні породив хвилю різноманітних думок, серед яких є як обгрунтовані, так і відверто безпідставні міфи.

Заборона на відвідування дитячих навчальних закладів тими, хто не пройшов вакцинації викликала негативну хвилю серед батьків, які заявляли про порушення конституційних прав на освіту.

Ст. 15 Закону України «Про захист від інфекційних захворювань» говорить: «Прийом дітей до виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів проводиться за наявності відповідної довідки закладу охорони здоров’я, в якому дитина перебуває під медичним наглядом. Довідка видається на підставі даних медичного огляду дитини, якщо відсутні медичні протипоказання для її перебування у цьому закладі, а також якщо їй проведено профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень і вона не перебувала в контакті з хворими на інфекційні хвороби або бактеріоносіями.

Дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється».

Як бачимо, правило недопуску дітей у навчальні заклади без щеплень є імперативним, для його реалізації немає потреби видавати додаткові нормативні документи місцевого рівня. Ті, хто не щепив своїх дітей з певних причин апелюють до ст. 53  Конституції України, відповідно до якої «Кожен має право на освіту», проте треба звернути увагу на той факт, що згідно ст. 3 Конституції України: «Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю». Зверніть увагу, що не освіта, саме «життя і здоров’я» – найвища цінність!

Отже, вирішуючи питання відповідності норм  ст. 3 та ст. 53 Конституції України не можливо не визнати пріоритетність питань забезпечення збереження життя, здоров’я, безпеки над правом на освіту.

Тобто, інтереси однієї особистості не можуть домінувати над інтересами держави в питанні забезпечення життя та здоров’я її громадян.

Дитина, яка не отримала профілактичних щеплень згідно Календаря щеплень, стає потенційно небезпечною для оточуючих. Окрім того, вона сама піддається підвищеному ризику захворіти, відвідуючи місця масового скупчення людей. Відповідно, держава встановивши правило, що без щеплень дитина не може відвідувати навчальні заклади, реалізовує не тільки захист всіх інших дітей, а й цієї конкретної дитини.

Ніякого порушення права на освіту тут немає. Право на освіту гарантовано всім, але реалізувати його, як і більшість інших конституційних прав, можна згідно відповідної процедури.

До прикладу, для того щоб дитину зарахували в школу, батьки чи опікуни повинні здійснити цілий ряд юридично важливих дій: написати заяву, надати копію свідоцтва про народження дитини, медичну довідку встановленої форми. Якщо батьки (опікуни) не виконають цих дій, то чи буде основа говорити про порушення конституційного права на освіту? Ні в якому разі! Навпаки, будуть всі підстави вважати, що самі батьки (опікуни) не виконали своїх обов’язків і не забезпечили дитині доступу до освіти.

Тим паче, відповідно до ч.3 ст. 53  Закону України «Про освіту», встановлено: «Здобувачі освіти зобов’язані:

поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватися етичних норм;

відповідально та дбайливо ставитися до власного здоров’я, здоров’я оточуючих, довкілля…».

Як бачимо, кожен учень зобов’язаний турбуватися про здоров’я і не лише своє, а й оточуючих. Саме тому, заборона, передбачена ст. 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних захворювань», є абсолютно цивілізованою і  не суперечить нормам Конституції України, оскільки направлена на реалізацію її норм, встановлених ст. 3.

Окрім того, що права, встановлені Конституцією України, реалізуються строго визначеними способами, а не як комусь цього хочеться, в деяких випадках вони можуть бути і суворо обмежені.

Наприклад, право на свободу пересування і вільний вибір місця проживання може бути обмежене на основі ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних захворювань» у випадку введення Кабміном України карантину на певних територіях.

У випадку карантину тимчасово обмежують осіб, що проживають на визначеній місцевості, які мають право виїзду за межі цієї території. Обмеження вводяться виключно з метою забезпечення безпеки життя і здоров’я тих громадян, які не проживають на карантинній території і можуть бути інфіковані, якщо не будуть прийняті міри ізоляції.

Відповідно до ч.1 ст. 43 Конституції України передбачено і таке конституційне право людини, як право на працю: «Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується».

Однак, як всім відомо, це конституційне право також може бути обмежене за медичними показаннями. Наприклад, особа хоче бути водієм або пілотом, але її не допускають до професії, оскільки стан її здоров’я не дозволяє виконувати таку роботу.  Але ж вона хоче реалізувати своє «конституційне право», оскільки «в Конституції сказано», що лікар може стати перешкодою на шляху до професії. Ситуація, звісно ж абсурдна, але вона яскраво ілюструє не меншу абсурдність доказів того, що доступ в школу не може бути обмежений за медичними показаннями, а саме, через відсутність щеплень. До того ж за медичними показаннями доступ в школу може бути обмежений не лише для учнів.

Педагогічні працівники, відповідно ст. 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних захворювань»: «…підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам з метою виявлення хворих на інфекційні хвороби та бактеріоносіїв у порядку, встановленому законодавством».

Якщо педагогічний працівник ухиляється від проведення обов’язкового регулярного медичного огляду, то, на основі ст. 46 КЗпП України, він буде відсторонений від роботи. Тобто, закон обмежує потенційно небезпечного педагогічного працівника  в доступі до дітей та інших членів трудового колективу, не зважаючи на наявність конституційного права на працю.

Зрозуміло, що жоден із батьків, котрі вимагають допуску в школу своєї не вакцинованої дитини, не захотів би, щоб її навчав педагог без медичного огляду і щеплень, тобто такий, що є потенційно небезпечним для здоров’я дітей.

Окрім того, як встановлено ч.4 ст. 43 Конституції України: «Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом».

Іншими словами, присутність в закладі освіти нещепленої дитини порушує конституційне право педагогів на роботу в безпечних умовах, адже така дитина несе потенційну загрозу для їх життя та здоров’я.

З огляду на викладене вище, стає зрозуміло, що норми Конституції України необхідно ретельно аналізувати і застосовувати системно, не висмикуючи лише ті, які подобаються чи зручні.

Джерело: www.umj.com.ua УКР. МЕД. ЧАСОПИС, 2018. 16 СІЧНЯ (ЕЛНКТРОННА ПУБЛІКАЦІЯ).

А про те, як вирішували дану проблему в м. Івано-Франківську дивіться за посиланням:

Про вакцинацію і недопуск в школу