Відзначення цього дня започатковане 1 грудня 1988 року з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я.
Проведення різноманітних заходів з нагоди Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом покликане звернути увагу суспільства на цю проблему. Кожного року цей день має певну тему, цьогоріч це «Громади відіграють важливу роль», що доносить до нас наскільки необхідною для інфікованих людей є підтримка громадських та інших об’єднань, які допомагають їм не лише з лікуванням, а й соціалізацією у повсякденному житті.
На разі в Україні створено багато громадських організацій, що допомагають ВІЛ-позитивним особам, а також діє «Національна Стратегія з тестування на ВІЛ в Україні: 2019-2030 роки», метою якої є зниження рівнів захворюваності та смертності, зумовлених ВІЛ/СНІДом, забезпечення доступу до комплексних науково-обгрунтованих послуг з профілактики, лікування, догляду та підтримки у зв’язку з ВІЛ.
Щодо епідемічної ситуації з ВІЛ-інфекції у м. Івано-Франківську, то станом на 01.10.2019р. на диспансерному обліку перебувало 419 ВІЛ-позитивних дорослих осіб та 3 дітей. За 9 місяців 2019 року виявлено 18 нових випадків ВІЛ-інфекції (34 за аналогічний період у 2018р.), також за даний період відсутня народжуваність дітей від ВІЛ інфікованих матерів проти 8 дітей за 2018р. Впродовж 2019 року від цього захворювання померло 8 дорослих осіб.
А тепер коротко про саме захворювання. ВІЛ-інфекція викликається вірусом імунодефіциту людини. Абревіатура СНІД – синдром набутого імунодефіциту – одна із кінцевих стадій хвороби, до виникнення якої після інфікування минає ще багато років. Вірус (ВІЛ) вражає імунну систему організму, а саме білі кров’яні клітини, які боряться з інфекціями. Це може призвести до розвитку різноманітних інфекційних захворювань та певних видів раку.
Поширюється ВІЛ через кров та інші біологічні рідини, заразитись можна під час незахищеного статевого акту, при використанні нестерильних шприців та голок, а також від матері до дитини під час пологів.
Перші симптоми ВІЛ-інфекції часто не помітні, адже можуть проявлятися лише загальним нездужанням, збільшенням лімфатичних вузлів як при ГРЗ. Інші симптоми можуть не проявляти себе місяцями, а то й роками. Тому єдиним методом дізнатись чи хворіє людина на ВІЛ-інфекцію – є тестування на ВІЛ.
Обізнаність стосовно свого ВІЛ-статусу є дуже важливим для кожної людини, адже допомагає подбати не лише про своє здоров’я, а й здоров’я свого партнера:
- Якщо статус ВІЛ-позитивний – людина отримує лікування, яке на даний час є досить ефективним та дає можливість прожити довге життя та запобігти передачі вірусу іншим. Без специфічного лікування (яке зветься антиретровірусною терапією) вірус активно розмножується в організмі та пошкоджує імунну систему, тому дуже важливо розпочати лікування як найшвидше.
- Якщо статус ВІЛ-негативний – необхідно дотримуватись заходів з профілактики ВІЛ-інфекції.
- Якщо жінка вагітна – вона в обов’язковому порядку пройде тестування на ВІЛ-інфекцію, якщо результат буде позитивним, то необхідно буде розпочати антиретровірусну терапію, тоді ризик народження в неї інфікованої дитини буде дуже низьким.
А що ж робити якщо у людини був незахищений статевий акт з ВІЛ-інфікованою людиною чи вона, скажімо вкололась інфікованим шприцом?
Для таких випадків розроблена постконтактна профілактика, яка включає в себе тестування на ВІЛ і при позитивному результаті – призначається антиретровірусна терапія (за згодою потерпілого). Це бажано зробити якнайшвидше, але не пізніше, ніж через 24-36 год. Якщо результат негативний, то наступне тестування має проводитися через 3 місяці, 6 місяців і далі – через рік.
Слід зауважити, що в тому разі коли особа проконтактувала з інфікованим шприцом чи голкою необхідно надати першу допомогу, а саме: місце контакту промивається водою з милом, поранена поверхня тримається під струменем проточної води кілька хвилин або поки кровотеча не припиниться. За умови відсутності проточної води ушкоджене місце обробляється дезінфікувальним гелем або розчином для миття рук. При цьому не допускається стискання або тертя пошкодженого місця, видавлювання або відсмоктування крові з рани, використання розчину етилового спирту, йоду, перекису водню.
До слова, проводиться також преконтактна профілактика ВІЛ-інфекції – антиретровірусне лікування, метою якого є зниження вірогідності інфікування ВІЛ особи з негативним ВІЛ-статусом, яка має високий ризик такого інфікування, це можуть бути, наприклад, особи, які мають ВІЛ-позитивного партнера або ж особи, що працюють у сфері секспослуг.