Чи можна людям, які страждають на поліноз, робити щеплення від коронавірусної інфекції? Яких побічних реакцій чекати в такому разі і чи чекати взагалі?
Про це, а також про сучасну діагностику, яка посилює ефективність лікування і робить його персоніфікованим, «ВЗ» розповіла доктор медичних наук, Заслужений лікар України, керівник Київського міського алергологічного центру Лілія РОМАНЮК.
ВЗ Літо в розпалі — закінчується перша декада липня. Які рослини цього сезону «винні» у розвитку алергічних реакцій?
— Найближчими місяцями актуальними в цьому відношенні будуть лугові, польові трави та бур’яни. Пилок цих рослин спричиняє сплеск алергічних реакцій у літні місяці та на початку осені. Наприклад, зараз — сезон цвітіння тимофіївки, вівсяниці, мітлиці, грястиці, тонконога, соняшника, кукурудзи, жита тощо. А незабаром пилити почне й амброзія.
Крім того, уже зараз вітер переносить пилок ярових культур:
- зернових — жита, пшениці, ячменю;
- круп’яних — гречки, проса, рису;
- бобових — гороху, квасолі, сочевиці;
- овочевих — огірка, кабачків, кропу, салату;
- олійних — соняшника, сої, кунжуту;
- прядильних – льону, бавовнику.
До речі, слід зважати на те, що у зв’язку з глобальними змінами клімату, які, безумовно, не обійшли й Україну, календар цвітіння рослин дещо змістився і зараз не варто орієнтуватися на дані навіть 5-річної давнини.
Також читайте: Сонячна алергія: як лікувати і чи можна вилікувати?
ВЗ Чому амброзії приділяють стільки уваги, вона дійсно настільки агресивна і небезпечна?
— На жаль, так. По-перше, ця рослина дуже швидко поширюється, її цвітіння триває до середини осені, а пилок містить особливий ензим, який сприяє швидкому проникненню алергічного агента у слизові оболонки. Тож імунна система миттєво відповідає на нього. Реакції можуть бути найрізноманітніші — від респіраторних (риніт, сльозотеча, кон’юнктивіт) або контактних проявів алергії аж до нападів астми.
Отже, це дійсно агресивний, небезпечний для здоров’я людей бур’ян, який необхідно викорінювати до того, як він починає пилити.
До рослин, поширеність яких на території нашої країни варто якщо не припинити, то принаймні обмежити, потрібно віднести і полин, адже алергічні реакції на цю рослину також доволі тяжкі та поширені серед населення.
А ще ж існує перехресна алергія. Наприклад, у людей з алергією на пилок амброзії й полину часто виявляють перехресну реактивність до сої. Тому я раджу таким пацієнтам, особливо, в період загострення захворювання уникати в раціоні продуктів, що містять сою.
Так само, у зв’язку з перехресною харчовою реактивністю, людям, які страждають на алергію до амброзії, бажано з обережністю споживати баштанні культури (гарбуз, кавун, диня, кабачок, цукіні тощо). Часто люди навіть не підозрюють, що такі симптоми, як:
- свербіж
- чхання
- закладеність носа
- не пояснюваний ніякими іншими причинами біль у животі
- діарея, нудота, блювання тощо,
спричинені не харчовим отруєнням або кишковим грипом, а пов’язані зі спожитою скибочкою дині, кавуна або іншого плоду родини гарбузових.
У такому випадку необхідно провести алергодіагностику, аби переконатися у наявності харчової реактивності на ці продукти або спростувати це припущення і продовжити діагностичний пошук.
Дізвайтеся більше: Харчова алергія чи харчова непереносимість: як розрізняти і лікувати
Симптоми алергії, коронавірусної інфекції та ГРІ: як їх розрізнити?
ВЗ А як відрізнити симптоми алергії від проявів гострих вірусних респіраторних інфекціях, а головне, коронавірусної інфекції?
— Найкращою диференціацією діагнозу в нинішній ситуації, на мою думку, є лабораторне тестування. Поки триває пандемія, краще перестрахуватися і зробити ПЛР-тест, аби виключити COVID-19.
Загалом же для алергічного запалення не є характерними високі показники лихоманки, а під час огляду пацієнта лікар (сімейний лікар або отоларинголог чи алерголог тощо) побачить характерні прояви алергії на слизових, а тому людям, у яких з’явилися будь-які катаральні прояви або інші симптоми, що не мають очевидного пояснення, не слід зволікати з візитом до лікаря. Виключивши коронавірусну інфекцію, пацієнта спрямують на дообстеження, аби з’ясувати вид алергії, її вираженість і, головне — збудника полінозу.
Основні причини поліному:
- пилок дерев (берези, дуба, вільхи, горіха, тополі, ліщини, каштана, клена, береста, ясена тощо);
- пилок лугових, польових/культурних рослин і злакових трав;
- пилок бур’янів: амброзії, полину, пирію, лободи тощо;
- спори мікрогрибів.
Лабораторна діагностика складатиметься з визначення рівня ІgЕ для оцінки сенсибілізації організму та специфічних ІgЕ до цілого спектра алергенів.
Якщо ж цього виявиться недостатньо, необхідно провести детальніше тестування — молекулярну алергодіагностику (МАД).
Цей сучасний метод діагностики дозволяє визначити який саме копонент/ молекула алергену спричиняє розвиток алергічної реакції. Тому метод ще називають компонентним. При цьому використовуються високо очищені нативні і рекомбінантні алергенизамість екстрактів алергенів.
Таким чином, МАД дозволяє індивідуально визначити до якої саме молекули у цього конкретного пацієнта є сенсибілізація, і впливати саме на цю молекулу, що робить лікування персоніфікованим.
Дізнавайтеся більше: COVID-19 і алергія: нові рекомендації ведення пацієнтів
Чи варто відкладати вакцинацію від COVID-19 через поліноз?
ВЗ Чи можна алергікам вакцинуватися від COVID-19?
— Не тільки можна, а й треба! Хоча є певні застереження.
Приміром, не бажано вводити вакцину під час загострення алергічного захворювання.
Також потрібно повідомити лікаря/медичного працівника, який здійснює вакцинацію, про певні небажані реакції на щеплення в минулому, якщо це не відображено в медичній документації. Йдеться про підвищення температури тіла, будь-яку місцеву реакцію, зниження артеріального тиску тощо. У такому випадку краще, аби людина разом із лікарем ухвалювала рішення про те, якою саме вакциною щепитися. Адже в Україні наразі можна обрати з-поміж вакцин, виготовлених за різними технологіями, ту, яка буде для цієї людини найбезпечнішою. Хоча і в цьому разі можуть виникнути певні несподіванки (температурна реакція або локальний больовий синдром), оскільки передбачити реакцію на вакцину завжди складно, а щодо вакцин від COVID-19 й поготів. І досвід, накопичений на сьогодні, це підтверджує: інколи люди, які живуть із бронхіальною астмою або страждають на алергічний риніт, чудово переносять обидві дози вакцини без будь-якої реакції. Натомість інші, у яких ніколи не було жодних алергічних симптомів, демонструють виражену реактивність — підвищення температури, шкірна реакція в місці введення вакцини, місцевий больовий синдром тощо. Але й це припустима ситуація при будь-якій імунопрофілактиці.
А випадки розвитку анафілаксії під час щеплення від COVID-19 поодинокі.
ВЗ Чи виправдано, на вашу думку, рекомендувати вакцинацію під прикриттям антигістамінних препаратів?
— Думаю, така тактика впливає більше на психологічний стан людини. Принаймні, такої рекомендації не існує.
«Золотий стандарт» терапії полінозу вдосконалюється і стає персоніфіковани.
ВЗ Яке лікування полінозу є найефективнішим? Чи можна його проводити під час пандемії і як воно поєднується з вакцинацією проти COVID-19?
— Вибір тактики лікування залежить від перебігу захворювання у конкретного пацієнта, ступеня тяжкості симптомів і зниження якості життя через них.
Не секрет, що лікарські засоби від алергії — антигістамінні препарати, інгібітори рецепторів лейкотрієну тощо — відпускаються в Україні без рецепта, що часто спонукає людей до самолікування. Але хочу наголосити, що це не тільки не ефективно, а й небезпечно. Адже в будь-якої людини окрім алергії, як правило, є супутні захворювання, тож, помилившись з вибором у такому випадку, можна суттєво погіршити стан здоров’я через несумісність або побічні дії лікарських засобів.
«Золотим стандартом» лікування лишається алерген-специфічна імунотерапія (АСІТ), якщо до її проведення відсутні протипоказання.
В Україні доступні вітчизняні й європейські вакцини для АСІТ.
Протипоказання до проведення АСІТ:
- загострення алергічного захворювання;
- тяжка бронхіальна астма, що не контролюється фармакотерапією;
- тяжкі серцево-судинні захворювання (вживання бета-блокаторів);
- тяжкі захворювання внутрішніх органів, нервової, ендокринної систем, хвороби крові;
- автоімунні захворювання та імунодефіцит (первинні імунодефіцити і СНІД);
- онкологічні захворювання;
- тяжкі психічні розлади;
- вік до 5 років;
- неможливість або небажання пацієнта дотримувати схеми і режиму лікування.
Скасовувати або переносити АСІД через сезон або пандемію немає жодних підстав. Вакцини, які зараз використовують, це високотехнологічні препарати з хорошим профілем безпеки. Тож, якщо пацієнт розпочав лікування препаратом-алергеном амброзії європейського виробника, це не означає, що він має його припинити з початком сезону її цвітіння. Потрібно продовжувати вводити підтримувальну дозу згідно з розробленим планом лікування.
Вітчизняні вакцини відрізняються схемою введення, а також тим, що їх не застосовують у період загострення хвороби.
А щодо збігу в часі АСІТ з вакцинацією проти COVID-19, то маю наголосити, що вони одна одну не виключають.
Гадаю, зрозуміло, що це не має відбуватися в один день — варто почекати декілька діб після щеплення, поспостерігати за пацієнтом, перед тим, як вводити вакцину із курсу АСІТ.