УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Час споживання шоколаду та вплив на масу тіла, сон і мікробіом кишечнику

Загальновідомо, що харчування є важливим чинником контролю маси тіла [1]. При цьому впливає на масу тіла не лише «що» споживає людина, а й «коли». І сьогодні відомі декілька біологічних механізмів, які можуть пояснити причинно-наслідкові зв’язки між пізнім прийомом їжі та несприятливим кардіометаболічним ризиком, включно зі змінами базових витрат енергії, індукований дієтою термогенез, різні біохімічні процеси (метаболізм глюкози, мелатоніну), а також циркадні біоритми [2].

Так, результати попередніх досліджень демонстрували, що час прийому їжі може впливати на циркадні біоритми людини, прийом їжі з високим вмістом цукру, наприклад, шоколаду, вночі або вранці може чинити різний вплив на циркадні біоритми, а також на масу тіла та обмін речовин. У свою чергу, харчування в «неправильний» час може стати визначальним фактором порушення синхронної роботи між циркадними біоритмами та різними обмінними процесами, що, відповідно, впливатиме на обмін білків, вуглеводів і ліпідів та асоціюватися з високим ризиком ожиріння [3].

Сучасні дані свідчать, що вживання молочного шоколаду має вищу асоціацію з розвитком ожирінням, що пов’язано з його високою калорійністю. Результати попередніх досліджень також повідомляли, що звичка споживати шоколад асоціюється із збільшенням маси тіла, особливо у жінок в менопаузальний період, які особливо вразливі до збільшення маси тіла [4]. Тим не менш метааналіз кількох рандомізованих досліджень не продемонстрував асоціації між споживанням шоколаду протягом кількох тижнів (2–14 тиж) та збільшенням маси тіла [5]. Однак більшість цих досліджень проводилася з чорним шоколадом (35–85% какао), тоді як молочний шоколад з меншим вмістом какао (~ 10–35%) досі є основою для більшості цукерок та солодких ласощів.

На сьогодні відсутні дослідження, які б оцінювали вплив часу вживання шоколаду на сон та циркадні ритми. Групою вчених на чолі з Терезою Ернандес-Гонсалес (Teresa Hernández-González) з Кафедри фізіології, Регіонального кампусу міжнародної досконалості, Університету Мурсії, Мурсія, Іспанія (Department of Physiology, Regional Campus of International Excellence, University of Murcia, Murcia, Spain), проведено рандомізоване контрольоване дослідження, в якому оцінювали вплив часу споживання молочного шоколаду (сніданок/вечеря) на збільшення маси тіла, сон, енергію та мікробіом кишечнику [6].

Методи та результати

У рандомізоване контрольоване дослідження включено 19 жінок в постменопаузальний період з нормальним індексом маси тіла (ІМТ). Всі жінки споживали 100 г молочного шоколаду щодня, вранці або ввечері, протягом 2 тиж та протягом ще 2 тиж повністю утримувалися від його споживання. Отримані результати не підтвердили, що час споживання молочного шоколаду протягом 14 днів асоціюється із збільшенням маси тіла. Однак час споживання молочного шоколаду чинив різний вплив на витрати енергії, апетит, сон та мікробіом кишечнику.

З метою більш детального аналізу отриманих результатів дослідники провели друге дослідження за участю жінок (середній вік яких становив 52 роки) з середньою початковою масою тіла 65,5 кг, ІМТ 25 кг/м2, із середнім відсотком жиру в організмі 32,7%. Критеріями виключення з аналізу були ІМТ >35 кг/м2, ендокринні, ниркові, печінкові, харчові або психічні розлади та будь-яке фармакологічне лікування або вживання добавок на основі клітковини.

Жінкам рекомендували дотримуватися звичного способу життя (включно з добовим раціоном), а також споживати шоколад протягом 2 тиж з періодами утримання від його вживання. Вихідні показники, а також вимірювання на початку та наприкінці кожного етапу були проведені для кожної жінки, включно з визначенням антропометричних характеристик, денного калоражу їжі, параметрів сну, акти- та калориметрією, рівнем глюкози в крові натще, зразки стулу та опитувальники щодо відчуття голоду.

Всі жінки споживали по 100 г молочного шоколаду. Перша група споживала шоколад щодня протягом 1 год після пробудження зі сніданком, але не вживала шоколад в будь-який інший час доби. Друга група жінок споживала шоколад ввечері протягом 1 год перед сном, але в жодний інший час доби. Під час іншого 2-тижневого періоду всім жінкам було рекомендовано повне утримання від споживання шоколаду. Також у будь-який час жінки могли їсти все, що забажають.

Результати дослідження продемонстрували, що споживання молочного шоколаду зменшує відчуття голоду і бажання вживати інші солодощі. При споживанні шоколаду вранці загальне споживання енергії знизилося на 300 ккал/добу порівняно з початковим рівнем, тоді як при споживанні шоколаду вночі споживання енергії зменшувалось на 150 ккал/добу. Окрім того, нічне споживання шоколаду асоціювалося з підвищенням фізичної активності на 6,9% за даними актиметрії, збільшенням тепловіддачі після їди на 1,3%, окисненням вуглеводів на 35,3%, збільшеннмя вироблення коротколанцюгових жирних кислот та зміною складу мікробіому кишечнику. Ранкове споживання шоколаду знизило рівень глюкози в крові натще на 4,4%, окружність талії на 1,7%, а також збільшило окиснення ліпідів на 25,6%.

Висновок

Таким чином, отримані результати дослідження демонструють, що споживання шоколаду не лише не асоціюється із збільшенням маси тіла, а й призводить до покращення показників сну, актиметрії, тепловіддачі, а також впливає на склад мікробіому кишечнику.

Нагадуємо, що нещодавно були опубліковані оновлені рекомендації UEG/EMCG 2021 р. щодо менеджменту пацієнтів з мікроскопічним колітом.

Список використаної літератури:

  1. Garaulet M., Gomez-Abellan P., Alburquerque-Bejar J.J. et al. (2013) Timing of food intake predicts weight loss effectiveness. Int. J. Obes. (Lond); 37: 604–611.
  2. Dashti H.S., Scheer F., Saxena R. et al. (2019) Timing of food intake: identifying contributing factors to design effective interventions. Adv. Nutr. ;10(4): 606–620.
  3. Guerrero-Vargas N.N., Espitia-Bautista E., Buijs R.M. et al. (2018) Shift-work: is time of eating determining metabolic health? evidence from animal models. Proc. Nutr. Soc.; 77: 199–215.
  4. Howard B.V., Manson J.E., Stefanick M.L. et al. (2006) Low-fat dietary pattern and weight change over 7 years: the women’s health initiative dietary modification trial. JAMA, J. Am. Med. Assoc.; 295: 39–49.
  5. Kord-Varkaneh H., Ghaedi E., Nazary-Vanani A. et al. (2018) Does cocoa/dark chocolate supplementation have favorable effect on body weight, body mass index and waist circumference? a systematic review, meta-analysis and dose-response of randomized clinical trials. Crit. Rev. Food Sci. Nutr. ;59(15): 2349–2362.
  6. Hernández-González T., González-Barrio R., Escobar C. et al. (2021) Timing of chocolate intake affects hunger, substrate oxidation, and microbiota: A randomized controlled trial. FASEB J.; 35(7): e21649. doi: 10.1096/fj.202002770RR.

редакція журналу «Український медичний часопис»