12 серпня 2021 р. на засіданні Комісії з біобезпеки та біологічного захисту при Раді національної безпеки та оборони (РНБО) обговорили законопроєкт № 4142 «Про систему громадського здоров’я». Про це повідомляє у телеграм-каналі Михайло Радуцький, народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування (далі — Комітет).
Народний обранець зазначає, що законопроєкт розроблений Комітетом спільно з МОЗ України. У лютому 2021 р. Верховна Рада підтримала документ у першому читанні. До другого читання надійшло 829 правок. На даний час завершується опрацювання пропозицій та законопроєкт готується до другого читання.
Навіщо потрібен законопроєкт
В Україні внаслідок ліквідації санітарно-епідеміологічної служби її функції розпорошені між різними установами, а деякі взагалі втрачені. Пандемія довела необхідність створення окремої служби, яка б відповідала за епідеміологічний нагляд.
Законопроєктом № 4142 пропонується створити повноцінну епідеміологічну службу за прикладом аналогічних установ у Франції та Словаччині. До її складу увійдуть 25 регіональних центрів контролю та профілактики хвороб (ЦКПХ). Центри займуться дослідницькою та аналітичною роботою, розробкою державних програм з боротьби із захворюваннями та іншими біологічними загрозами, прогнозуванням ризиків та реагуванням на спалахи інфекційних хвороб.
Де-юре з 1 липня МОЗ вже створив регіональні центри, але для того, щоб мережа нормально запрацювала, потрібно ухвалити законопроєкт № 4142.
Формування нової служби — це одна з умов Угоди про Асоціацію з Євросоюзом. Україна, зокрема, зобов’язалася створити систему моніторингу та нагляду за захворюваннями, а потім інтегрувати національну систему у загальноєвропейську.
Розподіл функцій між органами державної влади
Законопроєкт № 4142 передбачає такий розподіл функцій між МОЗ, Центром громадського здоров’я (ЦГЗ) та ЦКПХ:
- МОЗ схвалює підготовлений ЦГЗ щорічний звіт про стан здоров’я населення та епідеміологічну ситуацію, розробляє національні програми у сфері громадського здоров’я, координує заходи із реагування на надзвичайні ситуації, затверджує порядки, норми, стандарти щодо небезпечних чинників;
- ЦГЗ займається веденням реєстрів захворювання, розробляє та подає до МОЗ середньострокову програму розвитку системи громадського здоров’я, аналізує ефективність функціювання системи громадського здоров’я на національному рівні та подає звіти;
- ЦКПХ проводить розслідування спалахів хвороб, збір та направлення даних до інформаційного фонду громадського здоров’я, промоцію здорового способу життя, розробку та впровадження регіональних програм.
Важливо підкреслити — мова не йде про реставрацію старої системи протиепідеміологічного нагляду. Нова служба не є контролюючим органом, який надає погодження, довідки, накладає штрафи. Ми пропонуємо замінити чиновника на фахівця, який генеруватиме інтелектуальний продукт.
Кадрове питання
Під час засідання комісії обговорювали питання наявності кадрів для роботи у новій службі. МОЗ наразі працює над зміною програм у медичних закладах освіти, незабаром з’являться спеціальності за напрямком епідеміології. Вже зараз у Міністерства є деякі успіхи із залучення спеціалістів. Цього року 48 випускників медичних закладів освіти вступили на інтернатуру за спеціальністю «епідеміологія».