УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Пневмонія в дитинстві та ризик розвитку бронхіальної астми

Бронхіальна астма (БА) є хронічним запальним захворюванням дихальних шляхів, що характеризується розвитком хронічного запалення з подальшою бронхіальною гіперреактивністю, яка проявляється рецидивуючими симптомами свистячого дихання, задишки, відчуттям стиснення в грудях і кашлю, особливо в нічний і вранішній час. Етіологія захворювання є мультифакторною, включно з генетичними та екологічними чинниками [1]. Результати попередніх досліджень повідомляли про наявність асоціації між інфекційними захворюваннями нижніх дихальних шляхів та розвитком БА в подальшому. Однак й досі до кінця не визначено, свідчить дана асоціація про причинно-наслідковий зв’язок чи вказує на схильність конкретної особи до цих захворювань.

Пневмонія — запалення легеневої тканини, як правило, інфекційного походження, зазвичай збудником є Streptococcus pneumoniae [2]. Дані давнішніх досліджень повідомляли, про наявність асоціації між пневмонією у дитячому віці та розвитком БА в дорослому віці. Однак результати цих досліджень не є якісними, оскільки за останні роки відбулися значні зміни в соціально‑економічному статусі, досягненні контролю над курінням та імунізації дітей [3]. Групою вчених на чолі з Самуелем Редіном (Samuel Rhedin) з кафедри медичної епідеміології та біостатистики Каролінського інституту, Стокгольм, Швеція (Department of Medical Epidemiology and Biostatistics, Karolinska Institutet, Stockholm, Sweden), проведено дослідження, метою якого було визначення ризику розвитку БА у дітей з пневмонією в анамнезі [4].

Методи

Дослідження проведено за даними шведського національного регістру, що включав дані >900 тис. дітей. Первинною кінцевою точкою визначено наявність асоціації між перенесеною в дитинстві пневмонією і розвитком БА у дітей віком до 4 років. Вторинною кінцевою точкою було обрано аналіз цієї асоціації до і після введення масової вакцинації пневмококовою кон’югованою вакциною.

Результати

Виявлена сильна і статистично значуща асоціація між пневмонією, перенесеною в дитинстві, і наступним розвитком БА після 4-річного віку (скориговане відношення ризиків (ВР) 3,38; 95% довірчий інтервал (ДІ) 3,26–3,51). Цікаво, що ризик розвитку БА після перенесеної пневмонії у дитячому віці був трохи вищим після введення масової вакцинації проти пневмококу (скориговане ВР 3,8; 95% ДІ 3,41–4,24) порівняно з ризиком до її введення (скориговане ВР 3,28; 95% ДІ 3,15–3,42). Крім цього, після введення масової вакцинації проти пневмококу частіше відмічалася вірусна пневмонія (14,5 проти 10,7%), а загальна поширеність БА була дещо нижчою (5,3 проти 6,6%).

Висновок

Результати цього дослідження продемонстрували, що перенесення пневмонії у дитячому віці має пряму асоціацію з розвитком БА після 4-річного віку. Отримані результати дослідження можуть вплинути на менеджмент педіатричних пацієнтів, включно із запровадженням програм щодо скринінгу та профілактики БА у дітей цієї групи. Окрім того, при оцінці БА у дітей важливо враховувати анамнез пневмонії в дитячому віці.

Нагадуємо, що результати нещодавнього дослідження продемонстрували асоціацію між супутньою БА та вищим ризиком інфікування COVID-19.

Список використаної літератури:

  1. Asher M.I., Montefort S., Bjorksten B. et al. (2006) Worldwide time trends in the prevalence of symptoms of asthma, allergic rhinoconjunctivitis, and eczema in childhood: ISAAC Phases One and Three repeat multicountry cross-sectional surveys. Lancet.; 368: 733–743.
  2. Troeger C., Blacker B., Khalil I. et al. (2018) Estimates of the global, regional, and national morbidity, mortality, and aetiologies of lower respiratory infections in 195 countries, 1990-2016: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2016. Lancet Infect Dis.; 18: 1191–1210.
  3. Wang H., Dwyer-Lindgren L., Lofgren K.T. et al. (2012) Age-specific and sex-specific mortality in 187 countries, 1970-2010: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2010. Lancet; 380: 2071–2094.
  4. Rhedin S., Lundholm C., Osvald E.C. et al. (2021) Pneumonia in Infancy and Risk for Asthma: The Role of Familial Confounding and Pneumococcal Vaccination. Chest.; 160(2): 422–431. doi: 10.1016/j.chest.2021.03.006.

Анна Хиць
Редакція журналу «Український медичний часопис»