Лікування гострого порушення мозкового кровообігу становить актуальну медико-соціальну проблему. Наразі проведення антитромболітичної терапії в перші 4 год після маніфестації симптомів порушення мозкового кровообігу вважається стандартом лікування інсульту та зумовлює значне зниження рівня смертності та інвалідизації населення [2, 3]. Спираючись на набутий клінічний досвід ефективності раннього втручання, висунуто припущення, що зменшення терапевтичного вікна ≤4 год зумовлює підвищення ефективності тромболізису та може пришвидшити функціональне відновлення пацієнта. Пошук шляхів оптимізації часу надання спеціалізованої медичної допомоги пацієнтам з ознаками гострого порушення мозкового кровообігу спричинив формування спеціалізованих мобільних бригад з відповідними навичками та медичним обладнанням з метою вчасної інструментальної діагностики інсульту, проведення тромболізису або сортування пацієнтів залежно від ступеня тяжкості у відділення інтенсивної терапії спеціалізованих лікарень. І хоча мобільні бригади вбачаються як оптимальний ресурс для надання невідкладної фахової допомоги, залишається нез’ясованим питання ефективності такої допомоги порівняно з лікуванням у відділеннях інтенсивної терапії спеціалізованих інсультних центрів. Багатопрофільна команда дослідників на чолі з Джеймсом Гротта (J. Grotta) з Меморіального медичного центру Германа на базі Університету м. Техас, США, порівняла результати лікування гострого порушення мозкового кровообігу мобільними бригадами інтенсивної терапії (МБІТ) та відділеннями інтенсивної терапії (ВІТ)в лікарнях [1]. Результати опубліковані в Медичному журналі Нової Англії (New England Journal of Medicine).
Результати
У багатоцентрове проспективне дослідження включено 1515 пацієнтів з гострим інсультом, з яких 1047 відповідали критеріям проведення тромболізису. Всім пацієнтам надано невідкладну медичну допомогу впродовж перших 4,5 год після виникнення симптомів гострого порушення мозкового кровообігу. Фахівцями мобільних бригад інтенсивної терапії (МБІТ) допомогу надано 617 пацієнтам, тоді як в умовах відділення інтенсивної терапії (ВІТ) допомогу отримали 430 пацієнтів. Оцінку ефективності проводили у всіх пацієнтів шкалою Ренкіна (Rankin scale), яку з метою зниження гетерогенності клінічного стану пацієнтів попередньо модифікували від ˃1 або ≤1. Більша кількість балів асоційована з кращим результатом. Первинною точкою дослідження обрано кількість балів за модифікованою шкалою Ренкіна. Додатково аналізували 90-денну ефективність надання медичної допомоги у всіх пацієнтів з показаннями до проведення тромболізису. Дослідники з’ясували, що критеріям проведення тромболізису відповідали 97,1% пацієнтів в групі МБІТ та 79,5% пацієнтів групи ВІТ. Середній час проведення тромболізису фахівцями мобільних бригад становив 72 хв. Тоді як у ВІТ антитромболітична процедура виконана в перші 108 хв після маніфестації інсульту. Оцінювання, поведене через 90 днів, виявило кращу виживаність у пацієнтів з групи МБІТ. При цьому середній бал за шкалою Ренкіна в групі МБІТ становив 0,72, тоді як в групі ВІТ середній бал дорівнював 0,66 (відношення ризиків (OR) = 2,43, 95% довірчий інтервал (ДІ) 1,75–3,36, р˂0,001). Однак подальший аналіз даних свідчить, що частота клінічно значущого порушення функції виявилася вищою у пацієнтів, яким тромболізис проводили МБІТ, порівняно з тими, які лікувалися у ВІТ (частота інвалідизації 55 та 44% відповідно). Швидкість відновлення функції була незначно вищою у пацієнтів з групи МБІТ порівняно з пацієнтами з групи ВІТ. Середній бал за шкалою Ренкіна у виписаних пацієнтів з групи МБІТ становив 0,57, а у групі ВІТ – 0,51 (OR=1,82; 95% ДІ 1,39–2,37; р˂0,001). Через 90 днів летальний кінець зафіксовано у 8,9% пацієнтів з групи МБІТ та 11,9% пацієнтів з групи ВІТ.
Висновки
Таким чином, частота функціонального відновлення в перші 90 днів після інсульту виявилася кращою за умови виконання тромболізису МБІТ. Зважаючи на принципове значення функціонального відновлення пацієнтів з гострим порушенням мозкового кровообігу, можна стверджувати, що проведення тромболізису пацієнтам з маніфестацією ознак інсульту мобільними спеціалізованими бригадами вбачається як виправдане.
Список використаної літератури
- Grotta J.C., Yamal J., Stephanie A.P. et al. (2021) Prospective, Multicenter, Controlled Trial of Mobile Stroke Units. Engl. J. Med., 385 (11): 971–981. doi: 10.1056/NEJMoa2103879.
- Powers W.J., Derdeyn C.P., Biller J. et al. (2015) 2015 American Heart Association/American Stroke Association Focused Update of the 2013 Guidelines for the Early Management of Patients With Acute Ischemic Stroke Regarding Endovascular Treatment: A Guideline for Healthcare Professionals From the American Heart Association/American Stroke Association. Stroke, 46 (10): 3020–35. doi: 10.1161/STR.0000000000000074.
- Sarraj A., Savitz S., Pujara D. et al. (2020) Endovascular Thrombectomy for Acute Ischemic Strokes: Current US Access Paradigms and Optimization Methodology. Stroke, 51 (4): 1207–1217. doi: 10.1161/STROKEAHA.120.028850.
Ю.В. Жарікова
Редакція журналу «Український медичний часопис»