Актуальність лікування негоспітальної пневмонії у дітей зумовлена високим рівнем коморбідності та смертності в дитячій популяції. Відповідно до статистичних даних Всесвітньої організації охорони здоров’я негоспітальна пневмонія залишається провідним чинником смерті у 15% дітей віком від 1 міс до 5 років, незважаючи на можливості антибактеріальної терапії [3]. Результати попереднього дослідження свідчать, що найбільш уразливою віковою категорією залишаються діти перших трьох років життя, з яких щорічно від пневмонії помирають до 900 млн осіб [1]. Клінічний досвід довів ефективність емпіричної антибактеріальної терапії у лікуванні пневмонії у дітей. Однак поширене застосування антибіотиків у дітей з респіраторними симптомами призвело до зниження активності антибіотиків щодо збудників пневмонії на тлі підвищення рівня резистентності та зростання частоти побічних ефектів. Таким чином, відсутність результатів об’єктивної кореляції ефективності антибактеріального препарату та тривалості його застосування призвела до упередженого розуміння алгоритмів застосування антибіотиків. Аби дійти консенсусу щодо оптимальних термінів застосування антибіотиків, дослідники з Департаменту педіатрії Лікарні Джона Ґопкінса, м. Балтімор, США, порівняли ефективність рекомендованого 10-денного курсу антибіотикотерапії у дітей з неускладненим перебігом пневмонії проти короткочасного антибактеріального лікування [2]. Результати опубліковані в журналі Товариства дитячих інфекцій (Journal of The Pediatric Infection Disease).
Результати
У дослідження включено 439 дітей віком ≥6 міс з неускладненим перебігом негоспітальної пневмонії. Після рандомізації з дослідження було виключено дітей, яким виконано інтубацію, дітей з вентиляторасоційованою пневмонією, плевритом, легеневим абсцесом, муковісцидозом/бронхоектазами, а також імунодефіцитними станами. Крім вже зазначених категорій пацієнтів, у дослідження не увійшли діти, які потребували інтенсивної терапії ˃48 год, та пацієнти з атиповою пневмонією. Первинними кінцевими точками дослідження обрали клінічну відповідь на застосування антибіотиків, частоту звернення за невідкладною допомогою, частоту повторних госпіталізацій або летальний кінець впродовж 30 днів після завершення курсу антибіотикотерапії. Перша інтервенційна група застосовувала антибіотики впродовж 5–7 днів, тоді як тривалість антибіотикотерапії в другій інтервенційній групі становила 8–14 днів. Аналіз отриманих результатів свідчить про наступне. Клінічну відповідь на короткочасне застосування антибіотиків отримано у 38% дітей з групи короткого курсу з медіаною 6 днів проти 62% пацієнтів, які застосовували антибіотики впродовж 10 днів. 4% дітей в кожній групі виявилися рефрактерними до застосування антибіотиків (відношення ризиків (OR) = 0,48; 95% довірчий інтервал (ДІ), 0,18–1,3). Частота побічних ефектів виявилася вищою в групі тривалого застосування антибіотиків.
Висновки
Таким чином, дослідники дійшли висновку, що короткі курси застосування антибіотиків як мінімум впродовж 5 днів у дітей з неускладненою негоспітальною пневмонією виявилися не менш ефективними, ніж тривалі курси застосування антибіотиків.
Список використаної літератури
- Liu L., Oza S., Hogan D. et al. (2015) Global, regional, and national causes of child mortality in 2000-13, with projections to inform post-2015 priorities: an updated systematic analysis. Lancet, 385: 430–440. doi:10.1016/S0140-6736(14)61698-6.
- Same R. G., Amoah J., Hsu A.J. et al. (2021) The Association of Antibiotic Duration With Successful Treatment of Community-Acquired Pneumonia in Children. Pediatric Infect. Dis. Soc., 10 (3): 267–273. doi: 10.1093/jpids/piaa055.
- World Health Organization, 2016 (2017) Fact Sheet – Pneumonia. www.who.int/mediacentre/factsheets/fs331/en/.
Ю.В. Жарікова
Редакція журналу «Український медичний часопис»