Бронхіальна астма (БА) залишається поширеною хронічною дисфункцією. Респіраторні розлади алергічного генезу відмічають у 4,5% дорослих пацієнтів віком 18–50 років [1]. Слід зазначити, що серед преморбідних факторів, які призводять до загострення БА, актуальними залишаються респіраторні інфекції вірусної етіології. Дослідження, проведене групою дослідників з лікарні Університету м. Гвадалахара, Іспанія, мало на меті дослідити клінічні характеристики пацієнтів з БА, які входять до групи ризику ускладненого перебігу SARS-CoV-2 [2]. Результати опубліковані в Європейському журналі респіраторних розладів (European Respiratory Journal).
Результати
У дослідженні взяли участь 71 182 пацієнтів з БА. Ускладнений перебіг COVID-19 виявлено у 1006 пацієнтів (1,41%). Більшість пацієнтів, які звернулися за медичною допомогою, були жіночої статі (66%), переважно віком ˃42 років. Дослідники виявили у пацієнтів з БА, які захворіли на респіраторну коронавірусну інфекцію помірного ступеня тяжкості або з ускладненим перебігом SARS-CoV-2, наступні коморбідні стани:
- артеріальна гіпертензія;
- дисліпідемія;
- цукровий діабет;
- ожиріння.
Крім вже сказаного, звертала на себе увагу вища частота госпіталізацій внаслідок COVID-19 у курців порівняно з пацієнтами з БА без шкідливих звичок (61,5% проти 48,5%відповідно, 95% довірчий інтервал (ДІ) 0,44–0,77). Найпоширенішим клінічним діагнозом у госпіталізованих в інфекційні центри пацієнтів з БА була пневмонія (91%), але зі значною розбіжністю рентгенологічних ознак ураження легень. У 9% пацієнтів діагноз пневмонії не підтвердився при проведенні візуалізуючого дослідження. Частота алергічного риніту або екземи у пацієнтів з COVID-19 була нижчою, ніж у тих, хто не захворів (р<0,001). Частота госпіталізацій та виникнення тяжких клінічних симптомів респіраторної інфекції була нижчою і тих, хто застосовував ІКС, порівняно з тими, хто не використовував інгаляційні стероїдні препарати для полегшення симптомів БА (відношення ризиків = 0,58; 95% довірчий інтервал (ДІ) 0,44–0,77). Цікавість викликають дані, отримані щодо застосування біосимілярів. У дослідженні препарати біологічного походження застосовували у 1,21% пацієнтів. Виявлено підвищення частоти тяжких епізодів бронхообструкції на 20% за умови застосування препаратів біологічного походження. Однак частота госпіталізації у таких пацієнтів виявилася низькою порівняно з такою у пацієнтів з БА, лікувальні стратегії яких не містили біосимілярів (0,23% проти 26%, 95% ДІ 0,03–0,83), як і з загальною частотою госпіталізацій з приводу коронавірусної інфекції в популяції. Дослідники звернули увагу на той факт, що серед пацієнтів з підгрупи біосимілярів виявлено один випадок летального кінця у пацієнта з неконтрольованою артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом. Щодо застосування глюкокортикостероїдів, враховуючи дискусійність питання їх ефективності під час пандемії, дослідники не виявили негативного впливу від застосування системних гормональних препаратів на рівень смертності у пацієнтів з БА.
Висновки
Таким чином, фактором ризику у пацієнтів з БА є вік, коморбідність та куріння. Застосування ІКС та біологічних препаратів продемонструвало захисний ефект проти коронавірусної інфекції.
Список використаної літератури
- GBD Chronic Respiratory Disease Collaborators (2020) Prevalence and attributable health burden of chronic Respiratory Diseases, 1990–2017: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2017. Lancet Respir. Med., 8: 585–596. doi:10.1016/S2213-2600(20)30105-3.
- Izquierdo J.L., Almonacid C., González Y., et al. (2020) The Impact of COVID-19 on Patients with Asthma. European Respiratory. DOI: 10.1183/13993003.03142-2020.
Ю.В. Жарікова
Редакція журналу «Український медичний часопис»