УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Що підвищує виживаність пацієнтів із бронхіальною астмою під час пандемії?

Бронхіальна астма (БА) залишається поширеною хронічною дисфункцією. Респіраторні розлади алергічного генезу відмічають у 4,5% дорослих пацієнтів віком 18–50 років [1]. Слід зазначити, що серед преморбідних факторів, які призводять до загострення БА, актуальними залишаються респіраторні інфекції вірусної етіології. Дослідження, проведене групою дослідників з лікарні Університету м. Гвадалахара, Іспанія, мало на меті дослідити клінічні характеристики пацієнтів з БА, які входять до групи ризику ускладненого перебігу SARS-CoV-2 [2]. Результати опубліковані в Європейському журналі респіраторних розладів (European Respiratory Journal).

Результати

У дослідженні взяли участь 71 182 пацієнтів з БА. Ускладнений перебіг COVID-19 виявлено у 1006 пацієнтів (1,41%). Більшість пацієнтів, які звернулися за медичною допомогою, були жіночої статі (66%), переважно віком ˃42 років. Дослідники виявили у пацієнтів з БА, які захворіли на респіраторну коронавірусну інфекцію помірного ступеня тяжкості або з ускладненим перебігом SARS-CoV-2, наступні коморбідні стани:

  • артеріальна гіпертензія;
  • дисліпідемія;
  • цукровий діабет;
  • ожиріння.

Крім вже сказаного, звертала на себе увагу вища частота госпіталізацій внаслідок COVID-19 у курців порівняно з пацієнтами з БА без шкідливих звичок (61,5% проти 48,5%відповідно, 95% довірчий інтервал (ДІ) 0,44–0,77). Найпоширенішим клінічним діагнозом у госпіталізованих в інфекційні центри пацієнтів з БА була пневмонія (91%), але зі значною розбіжністю рентгенологічних ознак ураження легень. У 9% пацієнтів діагноз пневмонії не підтвердився при проведенні візуалізуючого дослідження. Частота алергічного риніту або екземи у пацієнтів з COVID-19 була нижчою, ніж у тих, хто не захворів (р<0,001). Частота госпіталізацій та виникнення тяжких клінічних симптомів респіраторної інфекції була нижчою і тих, хто застосовував ІКС, порівняно з тими, хто не використовував інгаляційні стероїдні препарати для полегшення симптомів БА (відношення ризиків = 0,58; 95% довірчий інтервал (ДІ) 0,44–0,77). Цікавість викликають дані, отримані щодо застосування біосимілярів. У дослідженні препарати біологічного походження застосовували у 1,21% пацієнтів. Виявлено підвищення частоти тяжких епізодів бронхообструкції на 20% за умови застосування препаратів біологічного походження. Однак частота госпіталізації у таких пацієнтів виявилася низькою порівняно з такою у пацієнтів з БА, лікувальні стратегії яких не містили біосимілярів (0,23% проти 26%, 95% ДІ 0,03–0,83), як і з загальною частотою госпіталізацій з приводу коронавірусної інфекції в популяції. Дослідники звернули увагу на той факт, що серед пацієнтів з підгрупи біосимілярів виявлено один випадок летального кінця у пацієнта з неконтрольованою артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом. Щодо застосування глюкокортикостероїдів, враховуючи дискусійність питання їх ефективності під час пандемії, дослідники не виявили негативного впливу від застосування системних гормональних препаратів на рівень смертності у пацієнтів з БА.

Висновки

Таким чином, фактором ризику у пацієнтів з БА є вік, коморбідність та куріння. Застосування ІКС та біологічних препаратів продемонструвало захисний ефект проти коронавірусної інфекції.

Список використаної літератури

  1. GBD Chronic Respiratory Disease Collaborators (2020) Prevalence and attributable health burden of chronic Respiratory Diseases, 1990–2017: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2017. Lancet Respir. Med., 8: 585–596. doi:10.1016/S2213-2600(20)30105-3.
  2. Izquierdo J.L., Almonacid C., González Y., et al. (2020) The Impact of COVID-19 on Patients with Asthma. European Respiratory. DOI: 10.1183/13993003.03142-2020.

Ю.В. Жарікова
Редакція журналу «Український медичний часопис»