Як ми вже повідомляли, набув чинності наказ МОЗ України від 3 серпня 2021 р. № 1614 «Про організацію профілактики інфекцій та інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я та установах/закладах надання соціальних послуг/соціального захисту населення».
Це документ, який започатковує розбудову системи епіднагляду за внутрішньолікарняними хворобами, яка відповідатиме найкращому світовому досвіду. За епідеміологічний нагляд у закладах охорони здоров’я (ЗОЗ) відповідатиме окремий структурний підрозділ — відділ з інфекційного контролю (ВІК). Його команди розроблятимуть і впроваджуватимуть заходи з профілактики інфікування, здійснюватимуть навчання й підготовку працівників, проводитимуть моніторинг і оцінку. Усе це сприятиме формуванню культури безпеки.
Інфекційні хвороби, пов’язані з наданням медичної допомоги (ІПНМД), вражають не лише пацієнтів, які перебувають на лікуванні в закладах охорони здоров’я, а й відвідувачів, а також медичних працівників. ІПНМД притаманні абсолютно всім країнам. Якщо рівень доходу в країні високий, розповсюдженість ІПНМД становить 3–5%, а якщо низький — 10–15%.
Цим документом, зокрема, затверджено Інструкцію з впровадження адміністрування антимікробних препаратів у ЗОЗ, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах (далі – Інструкція), яку розроблено на виконання Національного плану дій щодо боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів.
Впровадження положень Інструкції, насамперед, дасть можливість підвищити обізнаність лікарів-клініцистів про підходи до раціональної антимікробної терапії, а для пацієнтів — сприятиме отриманню якісної медичної допомоги.
Крім того, починаючи з 2022 р. впроваджується обмеження щодо призначення антибіотиків груп «Спостереження» та «Резерву», а також проводитиметься моніторинг споживання антибіотиків групи «Резерву» на регіональному й національному рівнях.
Чому це важливо?
45–70% антимікробних препаратів, насамперед антибіотиків, призначаються нераціонально, за даними ВООЗ. Це призводить до розповсюдження збудників з антибіотикорезистентністю, надмірних витрат ЗОЗ на закупівлю антимікробних лікарських засобів, збільшення тривалості перебування пацієнтів у стаціонарних умовах і загального виснаження ресурсів системи охорони здоров’я.
Країни Європи на боротьбу з АМР антибіотикорезистентністю витрачають щонайменше 1,1 млрд євро на рік, за даними Європейського економічного союзу. Впровадження комплексних заходів — профілактика інфекцій та інфекційний контроль, включно з гігієною рук, й адміністрування антимікробних препаратів — дає змогу зменшити видатки на надання медичної допомоги на душу населення на близько 3 євро в рік.
Ситуація з антибіотикорезистентністю у світі
У 2015 р. в країнах Європи серед 671 689 випадків інфекційних хвороб, спричинених збудниками з антибіотикорезистентністю, 63,5% асоційовані з наданням медичної допомоги. Водночас, відсутність впровадженої профілактики інфекцій та інфекційного контролю в ЗОЗ призвела до підвищення вартості послуг на 30%, збільшення селекції збудників з антибіотикорезистентністю, та тривалості перебування пацієнтів у ЗОЗ на 11 діб.
Щороку в США реєструється понад 2,8 млн інфекційних хвороб, спричинених мікроорганізмами з антибіотикорезистентністю, які призводять до смерті понад 35 тис. пацієнтів, за даними Центрів з контролю і профілактики захворювань США (Centers for Disease Control and Prevention — CDC). Крім того, упродовж 2017 р. зареєстровано майже 224 тисячі інфекційних хвороб, спричинених Clostridioides difficile, які призвели до майже 13 тис. летальних випадків (основною причиною розвитку інфекцій, спричинених Clostridioides difficile, є нераціональне використання антибіотиків у гуманній і ветеринарній медицині).
У 2017 р. лікування ІПНМД в 722 лікарнях США коштувало 4,1–5,1 млрд дол. США, причому вартість лікування одного пацієнта в середньому (залежно від збудника ІПНМД) становила 31-74 тис. дол. (за даними CDC та Оксфордського університету (University of Oxford)).
Ситуація з антибіотикорезистентністю в Україні
Нераціональне використання антимікробних препаратів не обійшло й Україну.
За результатами пілотного дослідження визначення одномоментної розповсюдженості ІПНМД та використання антимікробних препаратів, понад 28% пацієнтів, які перебувають на стаціонарному лікуванні, отримують антибіотик з метою профілактики, і в близько 5% пацієнтів причина призначення антибіотика була невідомою.
Також варто згадати про результати опитувань, проведених у різні роки в Україні серед населення, за результатами яких близько 30% українців лікують застуду антибіотиками.
Редакція журналу «Український медичний часопис» за матеріалами moz.gov.ua, phc.org.u