В українській медичній освіті зараз впроваджуються найсучасніші підходи до реабілітації та психіатрії, а саме: Міжнародна класифікація функціонування, обмежень життєдіяльності та здоровʼя, доказова реабілітація, підходи, засновані на правах людини, в психіатрії.
Міжнародна класифікація функціонування
Це новітня методика визначення стану здоров’я людини після перенесеної травми, яка дає змогу перебудувати систему реабілітації в Україні, зробити її якіснішою, ефективнішою та людиноцентричною.
Цей інструмент розробила Всесвітня організація охорони здоров’я, він базується на
основі доказових підходів. Його застосовують для кращого розуміння та оцінки стану пацієнтів, розробки індивідуальних планів реабілітації та роботи з пацієнтами з різними видами обмежень.
У квітні 2022 року за ініціативи першої леді України Олени Зеленської та Міністерства охорони здоров’я України Міжнародну класифікацію функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ) було впроваджено як національний класифікатор. Процес обліку реабілітаційних втручань вже відбувається на основі принципів МКФ.
МКФ – вже третя класифікація ВООЗ, що була перекладена та імплементована у систему охорони здоровʼя України у вигляді Національного класифікатора. Саме МКФ допомагає описати функціонування та обмеження життєдіяльності людини у зв’язку зі станом здоров’я (після перенесеної травми, захворювання). Біопсихосоціальна модель, що лежить в основі МКФ, допомагає змінити погляд на процес реабілітації, акцентувати на потребах пацієнта, його соціалізації, поверненні до незалежного життя. МКФ є тим інструментом, що допомагає розбудовувати якісну, ефективну та людиноцентричну реабілітаційну допомогу.
Цей інструмент забезпечує спільну мову та структуру для опису всіх компонентів функціонування людини в її середовищі, він може використовуватися у розробці та документуванні індивідуальних планів реабілітації та оцінки їх ефективності.
Доказова реабілітація
Доказова реабілітація – це підхід, що передбачає використання найкращих доказів з медичних досліджень для прийняття рішень щодо ефективних методів реабілітації пацієнтів.
Важливою складовою доказової реабілітації є індивідуальний підхід до кожного пацієнта, враховуючи його унікальні потреби, можливості та цілі відновлення. Це може включати різноманітні методи та техніки.
Доказова реабілітація спрямована не лише на відновлення фізичних функцій, а й на покращення якості життя пацієнта, його соціальної адаптації та самостійності.
Підхід в психіатрії, заснований на правах людини
Це методи і підходи до лікування та догляду за пацієнтами з психічними розладами, які активно захищають права, гідність та автономію пацієнтів, забезпечуючи їм участь у прийнятті рішень щодо їхнього лікування та життя. Вони базуються на таких принципах:
- Повага до гідності та автономії пацієнта, зокрема участь пацієнта у прийнятті рішень про своє лікування та догляд.
- Індивідуалізований підхід до лікування, тобто розробка плану лікування, що враховує унікальні потреби, цінності та переконання кожного пацієнта.
- Запобігання стигматизації та дискримінації. Посилення усвідомлення суспільства про права та потреби людей з психічними розладами. Створення середовища, де пацієнти можуть відчувати себе повноцінними членами суспільства без обмежень та упереджень.
- Гарантування доступу до якісних послуг у сфері психічного здоровʼя. Забезпечення доступності до різноманітних форм лікування та психосоціальної підтримки. Здійснення контролю за їхньою якістю та ефективністю.
- Захист прав пацієнтів у психіатричних закладах, зокрема права пацієнтів на гідні умови перебування та лікування. Запобігання будь-якій формі фізичного, психологічного чи експлуатаційного насильства над пацієнтами.
У яких освітніх закладах та спеціальностях впроваджуються ці підходи?
Наразі всі заклади вищої освіти, що належать до сфери управління МОЗ, активно впроваджують ці підходи у свої освітні програми різних рівнів освіти за спеціальностями галузі знань «Охорона здоров’я».
Ці підходи також застосовуються на етапі післядипломної підготовки в інтернатурі, на циклах спеціалізації та тематичного удосконалення за лікарськими спеціальностями «Психіатрія», «Наркологія», «Медична психологія», «Психотерапія», «Фізична та реабілітаційна медицина».
Впровадження нових підходів у вищій освіті може стикатися з опором від викладачів, які не мають необхідної підготовки для цього, а також через обмеженість ресурсів університетських програм. Тому важливо проводити навчання та підвищувати кваліфікацію науково-педагогічних працівників у цій сфері.