У питаннях ментального здоров’я українці найбільше довіряють психологу і психотерапевту (24%), сімейному лікарю (16%), психіатру (15%). Про це свідчать результати третьої хвилі* дослідження, проведеного соціологічною компанією «Gradus Research» у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я – ініціативи першої леді Олени Зеленської.
При цьому довіра до сімейних лікарів у цьому контексті зросла з часу попередньої хвилі опитування з 12% до 16%. З усіх вікових категорій респондентів родинному фахівцю найбільше довіряють люди старшого віку.
Зростанню довіри сприяли, зокрема, кроки Міністерства охорони здоровʼя, що воно впроваджує разом із партнерами в межах Пріоритетного проєкту МОЗ «Охорона психічного здоров’я у структурі медичної допомоги», та інформування населення про те, що наразі сімейні лікарі можуть допомагати не лише в питаннях фізичного, але й ментального здоровʼя.
Так, задля забезпечення українців доступними й безоплатними послугами з охорони ментального здоровʼя, до Програми медгарантій у 2022 році було додано пакет «Супровід і лікування дорослих та дітей з психічними розладами на первинному рівні медичної допомоги». А для того, щоб ці послуги були якісними, сімейні лікарі, терапевти та педіатри проходять навчання за керівництвом mhGAP.
З моменту запуску наприкінці 2022 року онлайн-курсу «Ведення поширених психічних розладів на первинному рівні медичної допомоги з використанням керівництва mhGAP» його успішно пройшли 81 564 особи (станом на 26 березня 2024 р.). Серед них:
- 16 979 — лікарі первинної медичної допомоги (ПМД),
- 8 430 — лікарі спеціалізованої меддопомоги (СМД),
- 35 113 — середній медперсонал ПМД та СМД.
Таке навчання фахівців первинної ланки за Програмою дій із подолання прогалин у сфері психічного здоров’я (mhGAP) відбувається для збільшення доступності послуг з охорони психічного здоров’я та впровадження кейс-менеджменту на первинному рівні надання медичної допомоги. Кейс-менеджмент (від англ. case management – управління випадком) передбачає надання пацієнтам послуг відповідно до їх індивідуальних потреб.
Після проходження курсу лікар первинної ланки не стає психологом чи психіатром, але він отримує протоколи оцінки та ведення поширених психічних розладів, таких як депресія, гостра реакція на стрес, ПТСР, суїцидальна поведінка тощо; знає, як комунікувати з пацієнтами, які мають такі розлади, та головне — як їм допомогти.
Для поглиблення знань медичних працівників щодо питань ментального здоровʼя у жовтні 2023 року стартував другий рівень курсу. Станом на кінець березня 2024 року, його пройшли 35 446 учасників, у тому числі:
- 6 250 — лікарі ПМД,
- 10 678 — середній медперсонал ПМД,
- 3 330 — лікарі СМД,
- 5 504 — середній медперсонал СМД.
Обидва рівні курсу «Ведення поширених психічних розладів на первинному рівні медичної допомоги з використанням керівництва mhGAP» є безоплатними, їх може пройти кожен охочий. Для цього необхідно зареєструватися за посиланням: рівень 1 або рівень 2.
При цьому слід зазначити, що не всі лікарі первинної ланки, які пройшли онлайн-курс mhGAP, надають допомогу в сфері ментального здоров’я. Наразі 9 866 лікарів «первинки» (сімейні лікарі, терапевти та педіатри) надають безоплатні послуги у медзакладах, які мають договір з НСЗУ на пакет «Супровід і лікування дорослих та дітей з психічними розладами на первинному рівні медичної допомоги». Станом на 26 березня 2024 р., такі договори уклав 991 заклад, що приймає пацієнтів за 3 399 місцями надання медпослуг.
*Третя хвиля дослідження Gradus Research (ментальне здоров’я) проводилася у межах Всеукраїнської програми ментального здоровʼя – ініціативи першої леді Олени Зеленської, за підтримки проєкту USAID «Розбудова стійкої системи громадського здоров’я», який виконує організація «Пакт».
Довідка: Mental Health Gap Action Programme (mhGAP) — це глобальна флагманська програма ВООЗ, спрямована на підвищення доступу до послуг з охорони психічного здоров’я шляхом залучення неспеціалізованих із ментального здоров’я кадрів (наприклад, сімейних лікарів) до надання допомоги людям із психічними розладами. Вона запущена у 2008 році й впроваджується нині у понад 100 країнах світу.
Пріоритетний проєкт МОЗ реалізується у межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року. Стратегія безбар’єрності розроблена за ініціативи першої леді Олени Зеленської