Домашні тварини є прикладом безкорисної любові та відданості, вони також позитивно впливають на наше здоров’я – і морально, і фізично. Догляд за домашніми улюбленцями підвищує самооцінку, запобігає самотності, сприяє зниженню ризику серцево-судинних захворювань та нормалізації артеріального тиску у дорослих та зменшує імовірність виникнення алергічних захворювань та астми у дітей, а також допомагає розвинути у дітей такі якості, як відповідальність, співчуття та допомога іншим. Зростати у родині, де є домашні тварини – чудовий досвід для малюка, проте слід пам’ятати, що вся відповідальність лягає на плечі батьків, тому вибір домашнього улюбленця – серйозне рішення, яке повинне прийматися усіма членами сім’ї після врахування усіх «за» і «проти».
Є кілька простих правил, які допоможуть Вам мирно і без шкоди для здоров’я та гаманця співіснувати з ними:
- діти віком менше 3-4 років ще не можуть в достатній мірі контролювати свої імпульси агресії та злості, тому слід постійно бути пильними, коли вони контактують з тваринами;
- діти молодше 10 років не здатні самостійно адекватно доглядати за великими тваринами (кішками, собаками);
- батьки повинні тримати догляд домашнього вихованця під постійним контролем, навіть якщо дитина достатньо доросла, щоб піклуватись про нього самостійно;
- дітям необхідно детально і в спокійній формі (ні в якому разі не тиснути на дитину!) давати вказівки та розповідати про особливості догляду за тваринами (що вони їдять, п’ють, як їх слід тренувати);
- якщо дитина повністю ігнорує тварину чи виявляє до неї антипатію, слід подумати про те чи не знайти для тварини інших господарів;
- батьки – приклад для наслідування, діти вчаться відповідально ставитись до тварини спостерігаючи за поведінкою батьків.
А ось, що про життя з домашніми тваринами говорить офіційна медична статистика:
- дослідження, опубліковані в американському журналі «Pediatrics», показують, що діти, які живуть у будинку з домашнім улюбленцем протягом першого року життя, мають міцніший імунітет, порівняно з тими, які проживають без нього, це пояснюється тим, що контакт з домашніми тваринами стимулює імунну систему дитини, що зумовлює вищу опірність організму до інфекцій, особливо інфекцій верхніх дихальних шляхів; останні дослідження Американського товариства мікробіології свідчать про те, що пил, який міститься у будинках власників собак, допомагає розвинути опірність проти респіраторно-синцитіального вірусу;
- в інших дослідженнях представлені дані про те, що діти, які живуть у сім’ях із домашніми тваринами на 44% менше хворіють вушними інфекціями;
- за даними досліджень, проведеними відділенням імунології та алергології медичного університету Джорджії, наявність у домі одного та більше домашніх улюбленців знижує ризик розвитку багатьох видів алергічних реакцій (на шерсть, пір’я, побутовий пил, цвітіння трав) та бронхіальної астми, в основі цього явища – також стимуляція імунної системи при контакті з тваринами; в даному випадку не йдеться про деякі спадкові форми алергії – якщо така алергія є, тоді краще утриматись від заведення тварин, що її викликають;
- спілкування з домашніми тваринами знижує ризик розвитку депресії та знижує рівень стресу;
- догляд за домашніми улюбленцями позитивно впливає на серцево-судинну систему, у дослідженнях, опублікованих в «Американському журналі кардіології» йдеться про те, що у власників домашніх тварин серцево-судинна система більш адаптована до стресових ситуації, що знижує ризик інфарктів та інсультів, а спілкування з домашніми улюбленцями сприяє нормалізації артеріального тиску;
- за даними австралійських вчених, діти, які спілкуються з домашніми улюбленцями: мають вищу самооцінку, краще адаптуються в соціальному середовищі, більш відповідальні;
- діти та дорослі, що мають домашніх тварин зазвичай перебувають в кращій фізичній (за умови регулярних прогулянок на свіжому повітрі та тренувань) формі, що знижує розвиток ожиріння та низки інших захворювань;
- домашні тварини сприяють встановленню більш міцних сімейних стосунків між батьками та дітьми.
Тепер про зворотну сторону медалі. Інколи утримання домашньої тварини може бути шкідливим, а то й небезпечним для життя, адже вона може бути переносником та хазяїном збудників небезпечних інфекцій чи сама бути загрозою для життя та здоров’я людини. Отож, на що слід звернути увагу:
- є види тварин, яких категорично заборонено заводити у домі, де є маленькі діти (особливо віком до 1 року) це: рептилії (ігуани, ящірки, змії), гризуни (хом’яки, морські свинки, піщанки, щурі, їжаки), амфібії (жаби, саламандри), тхори, мавпи, інші екзотичні тварини;
- собаки та кішки можуть бути джерелом інфекцій, якщо вони багато часу проводять на вулиці і потім заходять в дім, наприклад вони можуть принести на собі кліщів, що є збудникам кліщового енцефаліту та хвороби Лайма, тому щоб цього уникнути необхідно використовувати засоби для захисту від кліщів, своєчасно проводити тваринам необхідні профілактичні щеплення;
- кішки можуть бути джерелом токсоплазмозу, ця інфекція небезпечна для вагітних жінок, які не мають імунітету до нього (в дитинстві чи до вагітності не мали тісного контакту з кішками), бо може спричинити викидень;
- домашні тварини можуть бути носіями гельмінтів (глистів), їх личинки можуть виділятись із сечею та калом, тому, щоб уникнути зараження необхідно: стежити за раціоном тварини (не годувати сирим м’ясом та рибою, не дозволяти підбирати їжу на вулиці, профілактично проганяти глисти і при ознаках нездужання тварини, таких як пронос, підвищення температури тіла, млявість, відмова від їжі та пиття – звертатись за ветеринарною допомогою, дотримуватись правил гігієни при догляді за твариною);
- також пам’ятайте, що тварина підібрана на вулиці може бути потенційним носієм сказу (смертельно небезпечне захворювання, що уражає нервову систему) чи лептоспірозу (захворювання, що вражає печінку, нирки, нервову систему), тому ліпше одразу віднести її на огляд ветеринара;
- якщо у вас є діти, не слід заводити ті породи собак, що вважаються бійцівськими або великі породи (ротвейлер, доберман пінчер, дог, американський бульдог і ін.) адже їхні укуси можуть бути смертельними для дитини порівняно з укусами чіхуахуа чи пікінеса, не дарма ж існує народна приказка: « Не довіряй собаці», ніхто з власників навіть найлагідніших собак не застрахований від їх укусів!
Підсумовуючи усе вище сказане хотілося б сказати, що вибираючи домашнього улюбленця добре подумайте перш ніж його заводити! Адже необхідно адекватно його доглядати, забезпечувати раціональне харчування, підтримувати гігієну, проводити профілактичні щеплення, лікувати, коли він цього потребує! Якщо ви в змозі адекватно за ним доглядати і забезпечити здорове та щасливе життя, то і він відплатить Вам і Вашим дітям тим же!
Марія Хакімова