УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Просто про складне: аутизм

Аутизм (грец. autos — «сам»; аутизм — «занурення в себе») — це розлад розвитку нервової системи, що характеризується порушенням соціальної взаємодії, вербальної і невербальної комунікації, і повторюваною поведінкою, складнощами у взаємодії із зовнішнім світом, з цього приводу виникають порушення в соціалізації. Людина із аутизмом типово уникає спілкування: усяке порушення повсякденного розпорядку й стереотипів виявляється йому трагедією; проте інтелект аутиста понижений далеко не завжди, часто виявляються так звані «острівці знання» — області, в яких здібності хворого досягають нормального або навіть геніального рівня. Симптоми аутизму розвиваються з раннього дитинства і впливають на повсякденне життя людини.

Аутизм зустрічається у всіх расових та етнічних групах, частіше виявляється у хлопчиків, ніж у дівчаток.

Діагностувати аутизм складно, адже немає жодного медичного тесту, як скажімо аналізу крові, щоб виявити розлад. Лікар спостерігає за поведінкою та розвитком дитини, щоб поставити діагноз. Іноді розлад виявляється у віці 18 міс. чи раніше, проте набагато частіше такий діагноз виставляється набагато пізніше, таким чином діти отримують необхідну їм допомогу теж набагато пізніше.

Тож які симптоми дають підстави запідозрити аутизм? Вони дуже варіюють від людини до людини в залежності від тяжкості захворювання. Дуже ранні симптоми можуть включати в себе:

  • у віці 1-2 місяців дитина не видає типового гуління;
  • не вимовляє окремих слів у віці 18 міс, коротких двох-слівних фраз у віці 24 міс;
  • не реагує на своє ім’я;
  • уникає зорового контакту;
  • не посміхається, не виявляє прив’язаності до жодного з членів сім’ї;
  • уникає близького контакту з родичами (не проситься на руки, не обіймає).

Симптоми для старшого віку наступні:

  • порушена здатність до спілкування з однолітками та іншими людьми, дитині більш комфортно на одинці;
  • відсутність або погіршення образної і соціальної гри;
  • нездоланне нав’язливе прагнення до постійності — діти дуже розчаровуються, коли відбуваються зміни в звичайному ході подій чи обстановці;
  • відтерміновані ехолалії — діти повторюють фрази, які чули, але не використовують (чи з великими складнощами використовують) мову для комунікації;
  • гіперчутливість до сенсорних впливів — діти, дуже бурхливо реагують на певні звуки і явища, наприклад: шум потяга, ліфту чи навіть вітер, у деяких дітей труднощі з прийомом їжі або дивні вподобання в їжі;
  • обмеженість репертуару спонтанної активності — у дітей спостерігаються стереотипні рухи, репліки, інтереси;
  • хороші когнітивні задатки — надзвичайна пам’ять і моторна спритність, що відрізняють деяких дітей, свідчать про високий інтелект, не зважаючи на те, що в багатьох із цих дітей відмічаються виражені складнощі у навчанні.

Які ж причини розвитку аутизму? Насправді їх багато і не всі вони вивчені, але включають в себе:

генетичні фактори;

важкі інфекції, що вражають мозок (менінгіти, енцефаліти і ін);

дія токсинів та захворювання під час вагітності (краснуха, дія хімічних речовин);

екологічні фактори.

Яке лікування доступне для людей з аутизмом? На жаль, наразі не існує методів лікування цієї недуги.  Проте існує ряд освітніх та лікувальних програм спрямованих на полегшення стану та поліпшення якості життя людей з аутизмом. Освітні програми полягають у навчанні дітей соціальних та мовних навичок, консультаціях сімей, в яких є діти-аутисти. Дитина може навчатись індивідуально або ж у спеціально підібраних групах.

Щодо медикаментозного лікування, то воно використовується для полегшення симптомів, що пов’язані з аутизмом, таких як депресивні синдроми, судоми.

Важливо, щоб лікування  почалося в якомога молодшому віці.

На сьогодні в Україні діагноз аутизм може «поставити» тільки дитячий психіатр. Через це найбільш використовуваний засіб для лікування аутичних дітей — це медикаментозний. Проте у всьому світі корекцією розладів спектру аутизму займається мультидисциплінарна команда: лікарі, психологи, психотерапевти, логопеди, нейрокінезотерапевти, остеопати та ін. Саме такий підхід дає найкращі результати. Важливу роль відіграє психологічна підтримка сімей, в яких є діти з аутизмом, адже окрім проблем пов’язаних з доглядом за такою дитиною вони ще й переживають психологічні проблеми внаслідок частої відсутності емоційної прив’язаності такої дитини до своїх близьких. Тому консультації для матерів, батьків, братів та сестер дітей з аутизмом є не менш важливим, ніж лікування самої дитини.

Марія Хакімова