В закладах охорони здоров’я Івано-Франківської міської ради проходять тренінги на тему: «Інвалідність не обмежує – обмежує дискримінація».
Ініціатори тренінгу, члени Громадської організації «СЛІД», зазначають, що мета такої інформаційної діяльності зробити так, щоб кожна людина з інвалідністю змогла реалізувати себе в житті. Для цього потрібна архітектурна, транспортна та інформаційна доступність до необхідних закладів. Як от: пошти, школи, університети, банки, театри, лікарні, поліклініки, суди, бібліотеки тощо.
Керівник ГО Микола Макар розповів, що члени «СЛІДу» перевіряють заклади області на наявність правильних пандусів – не стрімких, не слизьких, тактильних стрічок, туалетів, пристосованих для людей з інвалідністю, відсутність порогів тощо. Відтак, звертатимуться до правоохоронних органів з приводу усунення тих, чи інших недоліків, які обмежують пересування людей на візках.
Одним з рішень проблем пересування людей з інвалідністю, на думку наймолодшого члена організації Володимира Онуфрика, є універсальний дизайн. Такий універсальний дизайн у приміщеннях передбачає рівноправне, гнучке, просте й інтуїтивне використання обладнання, витрачаючи на це малі зусилля. «Таким чином усе буде доступне для маломобільних груп населення, а світ буде зручний для кожного»,- зазначає Володимир.
«Людина з особливими потребами, «Прикутий до візка», Людина з обмеженими можливостями», «Людина з особливими властивостями», «Візочник», «Аутист» чи «ДЦПшник», «Людина з глибокою розумовою відсталістю», «Сліпий», «Німий», «Глухий» – ці, та багато інших ознак людини з інвалідністю ображають таких людей,- стверджує активна членкиня ГО «СЛІД» Тетяна Дороніна. Жінка зазначила, що єдино можливі визначення – це «людина з інвалідністю» чи «особа з інвалідністю». Тобто потрібно робити акцент на людині, а не на інвалідності. Тетяна Дороніна також розповіла, як потрібно поводитись із людиною з інвалідністю, щоб не образити її: подавати руку, звертатись до самої людини, а не до супроводжуючого, допомогти, якщо попросять вас про це, і не допомагати, якщо не попросять, котити візок поволі і плавно, бути толерантним і добрим.
«Такі люди себе вважають повноцінним членом суспільства»,- зазначила жінка.
