УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Соціально-економічний статус: вплив на показники смертності та захворюваності

Соціально-економічний статус асоційований з показником захворюваності та смертності пацієнтів [1]. Хоча в останні десятиліття в більшості країн світу відмічаються соціально-економічний прогрес та підвищення рівня життя, однак й досі наявний значний розрив між соціально-економічним рівнем між двома провідними країнами світу США та Великобританії та рівнем життя в інших країнах. Більше того, вплив цих відмінностей став ще більш вираженим під час пандемії COVID-19, яка, як відомо, найбільш сильно вплинула на соціально-незахищені групи населення. Відповідно, наявна нагальна потреба у проведенні заходів щодо зменшення соціально-економічної нерівності у показнику здоров’я населення.
Фактори способу життя зазвичай розглядаються як посередники між соціально-економічним статусом та показником здоров’я, відповідно, здоровий спосіб життя може покращити соціально-економічну нерівність. Результати декількох попередніх досліджень, в яких оцінювався вплив соціально-економічного фактора/факторів способу життя, продемонстрували наявність асоціації між способом життя, соціально-економічним статусом та показником смертності та захворюваності населення [2]. Однак прогалини щодо впливу способу життя й досі залишаються, зокрема актуальним є питання, наскільки загальний спосіб життя опосередковує зв’язок між соціально-економічним статусом та показником здоров’я.
Проведено дослідження, метою якого було визначити, наскільки спосіб життя опосередковує асоціацію між соціально-економічним статусом та показником смертності/захворюваності населення [3].
Методи
Проведено когортне дослідження, в якому використані дані NHANES США (1988–1994 рр.) та Біобанку Великобританії (1999–2014 рр.). Загалом у дослідження включені дані 44 462 дорослих пацієнтів США віком >20 років та 399 537 дорослих пацієнтів Великобританії віком 37–73 років. В учасників оцінювали рівень доходу, статус зайнятості та рівень освіти.
Факторами способу життя були обрані: статус курця, вживання алкоголю (жінки ≤1 напій/день; чоловіки ≤2 напоїв/день; 1 напій відповідає 14 г етанолу в США і 8 г — у Великобританії), рівень фізичної активності і вживання продуктів з високою харчовою цінністю. В якості основних кінцевих точок розглядали показник загальної та серцево-судинної смертності.
Результати
Загалом за період спостереження, що тривав 11,2 року для американської когорти (n=44 462) та 8,8–11,0 року когорти Великобританії (n=399 537) зафіксовано 8906 та 22 309 випадків смерті відповідно. При цьому серед осіб з низьким соціально-економічним статусом показник смертності становив 22,5 (95% довірчий інтервал (ДІ) 21,7–23,3) на 1000 людино-років для США та 7,4 (95% ДІ 7,3–7,6) на 1000 людино-років, з якого ризик серцево-судинної смерті становив 2,5 випадка (95% ДІ 2,4–2,6) на 1000 людино-років для когорти Великобританії. У осіб з високим соціально-економічним статусом відповідні показники становили 11,4 (95% ДІ 10,6–12,1), 3,3 (95% ДІ 3,1–3,5) і 1,4 (95% ДІ 1,3–1 , 5) на 1000 людино-років. Окрім того, результати дослідження продемонстрували, що показник смертності був вищим у 2 рази серед осіб з низьким соціально-економічним статусом, порівняно з особами з високим соціально-економічним статусом, коефіцієнт ризику (КР) 2,13 (95% ДІ 1,90–2,38) для когорти США та КР 1,96 (95% ДІ 1,87–2,06) для когорти Великобританії.
Результати аналізу продемонстрували, що особи з високим соціально-економічним статусом та декількома факторами способу життя порівняно з особами з низьким соціально-економічним статусом без факторів способу життя мали більш високий показник загальної смертності: КР 3,53 (95% ДІ 3,01–4,14) в когорті США та КР 2,65 (95% ДІ 2,39–2,94) в когорті Великобританії.
Висновок
Результати цього дослідження свідчать, що нездоровий спосіб життя опосередковано впливає показник соціально-економічного статусу, що, відповідно, асоційоване з вищим ризиком смертності та захворюваності. Таким чином, впровадження програм щодо модифікації способу життя є важливою стратегією, спрямованою на профілактику захворюваності у популяції та підвищення загального рівня життя.