УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Реабілітація після COVID-19.

Кому ж проводиться реабілітація?
· Особам, які перенесли COVID-19 у важкій та середній формі та тривалий час лікувались у відділеннях інтенсивної терапії;
· Пацієнтам після курсу лікування із залишковими змінами на КТ або рентгенографії органів грудної клітки;
· При зменшенні насичення крові киснем (SpO2) <95% у спокої або під час фізичних вправ;
· При наявності супутніх захворювань (цукровий діабет, гіпертонія, надмірна вага тощо);
· Особи з «синдромом пост-COVID», що супроводжується тривалим кашлем або задишкою;
· Особи з тривалим перебігом поствірусної астенії.
Люди з важким COVID-19 також можуть відчувати когнітивні зміни. До 80% людей, які перебувають на штучній вентиляції, мають небезпеку делірію, який може також включати галюцинації. У важкохворих пацієнтів, які не потребують вентиляції, ця ймовірність дещо менше.
Лікарі все ще дізнаються про найкращі способи зменшити ймовірність цих ускладнень. Однак когнітивна реабілітаційна терапія може допомогти впоратися з ними або потенційно відновити їх.
Когнітивна реабілітаційна терапія допомагає практикувати конкретні моделі мислення та поведінку для зміцнення своїх когнітивних здібностей і може включати:
1) тренування пам’яті;
2) заняття з логопедом;
3) різноманітні інтелектуальні завдання;
4) психологічну підтримку людей, які почуваються розгубленими або дезорієнтованими.
Важливими для відновлення повноцінної роботи дихальної системи будуть фізичні вправи із залученням дихальних м’язів та збільшують функціональну здатність серцевої та дихальної систем. Вони мають позитивний вплив не лише на загальну фізичну форму, а також і на цілий ряд інших проблем, таких як відчуття загальної втоми, емоційні розлади, відсутність впевненості та виконання таких напружених дій, як ходьба, якщо пацієнт тривалий час перебував у ліжку. Це основний компонент усієї серцевої та легеневої реабілітації, і його слід заохочувати з самого початку.
Також лікарі наголошують, що дозоване фізичне навантаження та поступове збільшення його інтенсивності є ефективним у боротьбі із сильною слабкістю, яка супроводжує COVID-19. Немає чіткого, доказового способу керування поверненням до фізичної активності, але розважливий підхід полягає в тому, що вона повинна бути поступовою, індивідуалізованою та базуватися на суб’єктивній толерантності до цієї діяльності. Після оцінки ризиків у пацієнта та за відсутності у нього симптомів протягом щонайменше семи днів можна застосовувати поетапний підхід для підвищення рівня фізичної активності до базового рівня або вище. Повернення або поява нових симптомів, включаючи кашель, патологічну задишку, серцебиття, лихоманку та аносмію, вказують на необхідність зупинити активність, звернутися за медичною допомогою, якщо це потрібно, та відновити процес після зникнення скарг.
легенева реабілітація також має на меті поліпшення м’язової сили та витривалості. Однак конкретні втручання можуть полегшити вираженість таких симптомів, як кашель, хрипи та задишка. Ці вправи включають:
1) тренування для регулювання ритму дихання;
2) техніки для зміцнення дихальних м’язів;
3) спеціальні вправи для покращення дренажу дихальних шляхів.
Філософія реабілітації психічного здоров’я зосереджена на допомозі людям в подоланні дефіциту своїх соціальних навичок шляхом навчання їм, заохочення соціальних взаємодій та зменшення соціальних дистанцій.
Для осіб із загостреннями або новодіагностованими психічними захворюваннями можуть бути ефективними:
1) психотерапія онлайн чи з персональним спеціалістом;
2) групи підтримки для осіб із особливим станом;
3) заняття, що допомагають боротись зі стресом і занепокоєнням, такі як йога або вправи на уважність.