УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Доконтактна профілактика ВІЛ-інфекції: нові виклики

16 червня 2021 р. завершився триденний Колаборатив мультидисциплінарних команд, який відбувся за підтримки проєкту «Розбудова потенціалу лікування ВІЛ/СНІД в Україні» Центру громадського здоров’я МОЗ України в межах Надзвичайної ініціативи Президента США з надання допомоги у боротьбі з ВІЛ/СНІД (PEPFAR).
Про захід
Метою колаборативу є активізація діалогу усіх стейкхолдерів та регіональних лідерів (мультидисциплінарна команда — МДК) для планування подальших кроків щодо ефективної протидії ВІЛ-інфекції в умовах нових викликів, пов’язаних із пандемією COVID-19.
Під час колаборативу команди ВООЗ, Центрів з контролю та профілактики захворювань США (Centers for Disease Control and Prevention — CDC), Центру громадського здоров’я, БФ «Альянс громадського здоров’я», I-TECH та МДК регіонів із високим поширенням ВІЛ мали можливість представити результати та поділитися кращими практиками.
Серед іншого, команда CDC представила програму #ПАНОРАМА, яка дозволяє візуалізує досягнення у боротьбі з ВІЛ у різних країнах. Підкреслено, що без повноцінних та якісних даних вкрай важко планувати подальші кроки щодо зменшення тягаря ВІЛ в Україні та розширення програм для підтримки сталості послуг. Кожен лікар, медична сестра або соціальний працівник є невід’ємною частиною механізму щодо боротьби проти ВІЛ.
Дорожня мапа для регіонів
Наприкінці колаборативу керівник відділу програм лікування ВІЛ Центру громадського здоров’я МОЗ України Лариса Гетьман представила чорновий варіант «дорожньої мапи» діяльності регіонів для досягнення поставлених цілей Проєкту. Ця «дорожня мапа» може допомогти національним координаторам підготувати покроковий план щодо покращення своїх показників.
Отже, за результатами триденних виступів та дискусій було підбито підсумки попередньої роботи регіональних мультидисциплінарних команд та надано наступні пропозиції щодо фокусів у подальшій діяльності.
За напрямом тестування на ВІЛ важливо повернутися до прековідного рівня виявлення нових випадків ВІЛ, зокрема, за рахунок:
— забезпечення повного охоплення тестуванням за ініціативою медпрацівника за показаннями на рівні вторинної та третинної ланки медицини;
— посилення індексного тестування (необхідно обов’язково залучати всіх нових та несупресивних осіб із ВІЛ та зосередити особливу увагу на м. Київ).
Щодо початку лікування ВІЛ-інфекції важливо у майбутньому році сфокусуватися на організації початку антиретровірусної терапії протягом 7 днів та завершити роботу із залученням 100% поточної диспансерної групи (зокрема, знявши з обліку пацієнтів, з якими втрачено зв’язок).
Якщо говорити про напрями лікування та утримання пацієнтів, які живуть з ВІЛ, необхідно:
— проводити регулярне повернення до лікування тих, хто пропустив візит до лікаря, шляхом більш тісної співпраці із проєктом «Удосконалення каскаду лікування ВІЛ для ключових груп населення шляхом диференційованого виявлення нових випадків та залучення до лікування, нарощення потенціалу ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України» та стратегічної інформації в Україні;
— надавати посилені послуги із прихильності пацієнтам із ризиками відривів: СІН; людям із низьким рівнем освіти; людям, які мають алкогольну залежність, а також тим, хто перебуває на антиретровірусній терапії протягом 3–12 міс від початку лікування;
— продовжити оптимізацію антиретровірусної терапії.
Напрям профілактики ВІЛ-інфекції має такі плани та цілі на наступний рік: розробити місцеві стратегії розширення доконтактної профілактики ВІЛ (ДКП), запланувати та провести наради із представниками ключових спільнот, розширити мережу закладів, що надають ДКП, та забезпечити наявність препаратів на сайтах, що надають ДКП.
Підсумки
Підбиваючи підсумки Колаборативу мультидисциплінарних команд, варто зазначити, що серед загальних рекомендацій виокремили такі:
забезпечити повноту даних МІС ВІЛ шляхом коректного внесення даних про адреси, контактні телефони, освіту, сімейний статус пацієнтів, прихильність, дати початку та закінчення профілактичного лікування іоназидом;
проаналізувати ризики для пацієнтів у зв’язку зі скороченням кількості сайтів, запропонувати найбільш оптимальні для них рішення;
а також оновити маршрути пацієнта за потреби.
На майбутнє були окреслені деякі питання у сфері діагностики, лікування та профілактики ВІЛ для вирішення на національному рівні. Серед них — постачання антиретровірусної терапії та тест-систем на вірусне навантаження, покращення співпраці з Національною службою здоров’я України (зокрема повнота фінансування за кожного пацієнта, включаючи доконтактну профілактику ВІЛ). Також йдеться про стандартизацію оцінки прихильності (зокрема необхідно визначитися з єдиною шкалою прихильності для МІС ВІЛ) та розробку й оновлення нормативно-правових актів у сфері діагностики, лікування та профілактики ВІЛ у майбутньому.
Редакція журналу «Український медичний часопис» за матеріалами phc.org.ua