УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Принцип «гроші ходять за пацієнтом» на первинці НЕ працює: у Рахунковій палаті підбили підсумки медичної реформи за три роки

В Україні за три роки медична реформа не забезпечила фінансування первинної ланки медичної допомоги за принципом «гроші ходять за пацієнтом», що підтверджується результатами аудиту. Про це заявив відповідальний за проведення аудиту – член Рахункової палати Василь Невідомий, повідомляє сайт відомства.Зазначається, що у 2018-2020 роках НСЗУ отримала з бюджету понад 38,6 млрд гривень на оплату медпослуг «первинки» за Програмою медичних гарантій (ПМГ). У Рахунковій палаті зауважили, що МОЗ зі свого боку не здійснювало належний контроль за використанням цих коштів.

Зокрема, у 2018-2020 роках не була підготовлена ПМГ для «первинки», яка мала визначати перелік та обсяг медпослуг та ліків. В Україні реалізація державних гарантій в галузі медобслуговування на рівні первинної меддопомоги відбувалася за відсутності такої програми. Українці не мали інформації щодо переліку й обсягу медпослуг, які гарантуються коштом державного бюджету.

НСЗУ протягом трьох років здійснювала фінансування зазначених послуг за кошти держбюджету. Відомство перераховувало гроші надавачам первинної меддопомоги (медустановам всіх форм власності та лікарям-ФОП) на підставі підписаних договорів про медичне обслуговування громадян за ПМГ з використанням капітаційної ставки на одного пацієнта, з яким укладено декларацію про вибір лікаря, та кількості таких декларацій (згідно із даними eHealth).

Слід зазначити, що розмір оплати медпослуг «первинки» її надавачам не залежав від обсягу наданих пацієнтам послуг. У 2020 році (у порівнянні з 2018 роком) збільшилися показники захворюваності за деякими хворобами, які можуть бути проліковані на первинному рівні меддопомоги.

Стало відомо, що надавачі медичної допомоги одержані кошти найчастіше спрямовували на виплату зарплати: 2018 рік – 89,2%, 2019 рік – від 69% до 100%, 2020 рік – від 71,4% до 93,9%. Також деякі надавачі послуг первинної меддопомоги закуповували обладнання, яке не передбачене для оснащення «первинки», легкові авто та мобільні телефони на суму 4,4 млн гривень. Водночас 33 такі надавачі не мали необхідного обладнанням та засобів для надання меддопомоги на первинному рівні.

Повідомляється, що МОЗ та НСЗУ визначили тарифи на надання медпослуг «первинки», але вони не мають затвердженої обґрунтованої методики розрахунку. В Україні встановили оптимальний обсяг практики первинної меддопомоги, згідно з якими визначили кількість пацієнтів, яку може вести один фахівець:

  • лікар загальної практики (сімейний лікар) – 1800 осіб;
  • лікар-терапевт – 2000 осіб;
  • лікар-педіатр – 900 осіб.

Слід зазначити, що оптимальний обсяг практики первинної медичної допомоги – це число осіб, яким лікар може надати якісну меддопомогу. В Україні станом на 1 січня 2021 року фактичне число підписаних декларацій між пацієнтами та лікарями 45 надавачів послуг «первинки» перевищило вказані показники на 28-87,5%. Тому в країні зростає ризик отримання неякісної меддопомоги для пацієнтів у закладах первинної ланки.

У Рахунковій палаті наголосили, що НСЗУ не здійснювала контроль виконання надавачами первинної меддопомоги умов підписаних договорів. З’ясувалося, що 16 надавачів порушили вимоги Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики. Зазначається, що 42 млн гривень використані НСЗУ з порушеннями умов підписаних договорів у 2018-2020 роках. У таких діях є ознаки кримінальних порушень, тому необхідно провести їх оцінку правоохоронними органами.

В Україні МОЗ не сформувало механізм для забезпечення безперервного надання медичної допомоги на первинному рівні.

Реалізація цієї вимоги передбачена лише шляхом створенню чергових кабінетів для обслуговування населення, які мають працювати поза годинами прийому пацієнтів лікарями, а також у вихідні дні. Але відкриття зазначених кабінетів є лише рекомендацією. У МОЗ не проводять контроль якості медпослуг «первинки», не аналізують результати їх ефективності. У Рахунковій палаті зауважили, що Мінохорони здоров’я у 2018 році такі перевірки не проводило через заборону, а у 2019-2020 роках провели тільки шість перевірок з 26 запланованих.

Зазначається, що кожного року зростає число скарг, які надходять від пацієнтів. Громадяни скаржаться на неналежну організацію медичного обслуговування.

Повідомляється, НСЗУ неналежним чином провела верифікацію даних для забезпечення їх достовірності, які знаходяться в реєстрах центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я. Лише у жовтні 2019 року верифікацію здійснили тільки за трьома критеріями:

  • припинення трудових відносин з лікарем «первинки» або його смерть;
  • смерть пацієнта, який підписав декларацію з лікарем первинної меддопомоги;
  • звернення пацієнтів, їх законних представників та надавачів для внесення змін до даних, наявних в ЕСОЗ.

За підсумками верифікації, протягом 2018-2019 років зафіксували зайву сплату надавачам меддопомоги на первинному рівні майже 37 млн гривень. Торік НСЗУ верифікацію таких даних не проводила.

За результатами аудиту виявлені випадки зайвої оплати НСЗУ у 2018–2019 роках надавачам послуг на первинному рівні медичної допомоги на суму 3,3 млн гривень за деклараціями з лікарями які припинили трудові відносини або померли; за деклараціями пацієнтів, які померли, а також оплати за деклараціями з лікарями первинної меддопомоги, які змінили лікарську спеціальність; за деклараціями пацієнтів, які досягли 18-річного віку, укладеними з лікарем-педіатром; за дубльованими деклараціями.

Беручи до уваги нові факти, у лютому 2021 року НСЗУ провела додаткову верифікацію вказаних даних та за її підсумками виявлено зайву сплату надавачам первинної меддопомоги 19,8 млн гривень.

Нагадаємо, що Рахункова палата виявила провальні результати впровадження телемедицини в регіонах.