УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Щеплення проти кашлюку. Нові виклики

Кашлюк — гостре інфекційне захворювання з характерним затяжним перебігом, незважаючи на існуючі можливості фармакотерапії. Особливо небезпечним кашлюк є для немовлят. Клінічна проблематика кашлюку визначається катаральним запаленням верхніх дихальних шляхів та спазматичними нападами кашлю на тлі відсутності інтоксикації та лихоманки. Напади кашлю переважно виникають зранку або в нічний час, супроводжуються гучним вдихом, відходженням густого мокротиння та блюванням наприкінці нападу. Тяжкість перебігу та обмежений медикаментозний терапевтичний ефект зумовлюють важливість проведення керованої імунопрофілактики кашлюку. З метою профілактики кашлюку в США рекомендовано щеплення шляхом введення 5 доз вакцини АКДП (DTaP), яка містить ацелюлярний компонент збудника кашлюку Bordetella pertusis. Однак незважаючи на тотальну імунізацію, з початку 1990-х років в США відмічають зростання рівня захворюваності на кашлюк, особливо у дітей віком 7–10 років та підлітків. Згідно із статистичними даними Центрів з контролю та профілактики захворювань США (CDC) в 2012 р. в Сполучених Штатах зареєстровано 48 277 випадків кашлюку. Це найбільша кількість випадків інфекційної хвороби, починаючи з 1955 р., коли було зареєстровано 62 786 випадків [1]. У разі клінічної невизначеності внаслідок атипового перебігу інфекційного захворювання виникає загроза невчасної діагностики кашлюку, виникнення неінфекційних ускладнень широкого клінічного спектру —  від легких (головний біль) та помірних (біль у грудній клітці та крововилив) до тяжких ускладнень (серцева аритмія, синкопальний стан), які загрожують життю, підвищення вартості лікування та поширення інфекції. Спираючись на результати молекулярного дослідження формування імунної толерантності, рушійним чинником зменшення імунного захисту проти кашлюку у дітей старшого віку та дорослих вбачається недотримання режиму щеплення в ранньому дитячому віці. Зокрема, інтервали між щепленням більші за рекомендовані та пропущені щеплення були визнані провідним чинником виникнення періодичних спалахів кору в розвинутих країнах на тлі тотальної імунізації населення [2]. Клінічне значення поточного дослідження, проведеного фахівцями-епідеміологами з Університету м. Вашингтон, штату Колумбія, США, полягає у виявленні впливу несвоєчасної імунізації проти кашлюку на ризик виникнення інфекційного захворювання у немовлят та дітей першого року життя та стійкість імунної відповіді в популяції [3]. Результати дослідження у відкритому доступі на сайті журналу Американської медичної асоціації (JAMA Openwork).

Результати

У  когортне дослідження включено 316 404 дітей віком від 3 міс до 9 років, переважно хлопчиків (51,2%). Загальний час спостереження становив 17,4 млн осіб/міс. Медіана віку становила 65,2 міс. Записи щодо проведення щеплення були відсутні у 6,3% пацієнтів. Відкладення  щонайменше 1 дози щеплення АКДП з різних причин виявлено у 36,7% дітей. Повністю вакцинованими виявилися 56,9% дітей. Після аналізу даних отримані наступні результати.

  1. Серед дітей, які захворіли на кашлюк, не отримали щеплення 28,7%. Ще у 36,9% дітей проведено недостатнє щеплення. Вчасно та відповідно до національних рекомендацій щодо щеплення вакциновано 34,4% дітей. Найбільша кількість дітей, які захворіли на кашлюк, була віком 1–4 роки (47,5%), а найменша віком — 7–10 міс (10%). Госпіталізовано внаслідок ускладненого перебігу 11,2% дітей.
  2. Частота несвоєчасної та недостатньої вакцинації виявилася вищою у дітей дошкільного віку порівняно з дітьми першого півроку життя — відповідно 41,6% проти 17,6%.
  3. На підставі даних щодо порівняння дотримання інтервалів ревакцинації у дітей різного віку встановлено, що серед дітей 2008 р. народження своєчасно щеплено 52,2% дітей проти 32,3% дітей 2017 р. народження. Затримка часового інтервалу між щепленнями не перевищувала 5 тиж.
  4. У невакцинованих або несвоєчасно вакцинованих дітей віком 7–19 міс скоригований ризик кашлюку підвищувався в 4,8 раза порівняно з тими, які були щеплені вчасно та відповідно до національного календаря щеплень (95% довірчий інтервал (ДІ) 3,1–7,6). У нещеплених або щеплених несвоєчасно  дітей від 1,5-річного віку до 5 років ризик кашлюку підвищувався у 3,2 раза порівняно зі щепленими дітьми (відношення ризиків 0,8; 95% ДІ, 2,3–4,5).  Ризик кашлюку у нещеплених та несвоєчасно щеплених дітей віком 5–9 років підвищувався у 4,6 раза (95% ДІ 2,6–8,2).
  5. Щодо посилення імунної відповіді шляхом введення додаткової дози дослідники не виявили підвищення ризику кашлюку при відсутності або затримці щеплення бустерною дозою за умови своєчасного попереднього щеплення.

Висновки

Таким чином, дослідники дійшли висновку, що недотримання термінів щеплення вакциною DTaP негативно впливає на імунну відповідь та значуще підвищує ризик виникнення спалаху кашлюку в популяції. 5-разова вакцинація, рекомендована Комітетом з вакцинації ВООЗ, вбачається такою, яка надає адекватний захист проти кашлюку. У разі виникнення затримки щеплення черговою дозою рекомендовано провести вакцинацію так швидко, наскільки це можливо.

  1. Liang J.L., Tiwari T., Moro P.P. et al. (2018) Prevention of Pertussis, Tetanus, and Diphtheria with Vaccines in the United States: Recommendations of the Advisory Committee on Immunization Practices (ACIP). Centers for Disease Control and Prevention (CDC) www.cdc.gov/mmwr/volumes/67/rr/rr6702a1.htm.
  2. Luman E.T., Barker  L.E., Shaw  K.M. et al. (2005) Timeliness of childhood vaccinations in the United States: days undervaccinated and number of vaccines delayed. JAMA, 293 (10): 1204–1211. doi:10.1001/jama.293.10.1204.
  3. Rane M.S., Rohani P., Halloran M.E. (2021) Association of Diphtheria-Tetanus–Acellular Pertussis Vaccine Timeliness and Number of Doses With Age-Specific Pertussis Risk in Infants and Young Children. JAMA Netw Open, 4 (8): e2119118. doi:10.1001/jamanetworkopen.

Редакція журналу «Український медичний часопис»