УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

COVID-19: ефективність застосування антагоніста рецептора ІЛ-1 та вплив на смертність

Пандемія COVID-19, спричинена вірусом SARS-CoV-2, вразила понад 200 країн світу з мільйонами підтверджених випадків захворювання і смерті у всьому світі [1]. Найтяжчі та смертельні форми COVID-19 пов’язані з розвитком гострого респіраторного дистрес-синдрому (ГРДС), характерною рисою якого є розвиток рефрактерної гіпоксемї з подальшим розвитком тромбоутворення не лише шляхом підвищення в’язкості крові, але і шляхом передачі сигналів факторами, індукованими гіпоксією. З точки зору патофізіології, пусковим моментом, який розпочинає каскад патологічних механізмів при COVID-19, є ураження клітин крові та запалення стінок судин, що і зумовлює розвиток гемолітичного мікротромбоваскуліту [2].

Для боротьби з COVID-19 розроблялися різні варіанти лікування, переважно із застосуванням антибіотиків та антикоагулянтів. Анакінра — рекомбінантний людський білок, антагоніст рецептора інтерлейкіну (ІЛ)-1, на початку пандемії розглядався в якості одного з можливих методів лікування COVID-19, оскільки його ефективність підтверджена результатами попередніх досліджень при лікуванні інших гіперзапальних синдромів, включно з синдромом активації макрофагів при бактеріальному сепсисі та синдромом вивільнення цитокінів при протипухлинній терапії [3, 4]. Так, протягом раннього періоду пандемії опубліковано серії випадків щодо оцінки ефективної терапії із застосуванням анакінри у пацієнтів з помірним/тяжким перебігом COVID-19 з метою зменшення вираженості запалення, спричиненого ІЛ-1, який, як вважалося, був пов’язаний з патогенезом COVID-19. Проведено дослідження, мета якого — визначити ефективність застосування анакінри при лікуванні пацієнтів з підтвердженим COVID-19, включно з визначенням ризику смерті та госпіталізації [5].

Методи та результати

Проведено систематичний огляд та метааналіз наявних відомостей в таких базах даних, як Medline (PubMed), Cochrane, medRxiv, bioRxiv та ClinicalTrials.govб. Критерії включення: рандомізовані порівняльні обсерваційні дослідження за участю пацієнтів, які були госпіталізовані з приводу COVID-19, в яких порівнювали терапію із застосуванням анакінри зі стандартним лікуванням COVID-19 або плацебо. Період включення даних у дослідження становив до 22 січня 2021 р. включно.

Первинною кінцевою точкою дослідження обрана смертність через 28 днів, вторинною — безпека (наприклад ризик приєднання вторинної інфекції).

Загалом до систематичного огляду було відібрано 209 досліджень, з яких 178 відповідали критеріям включення та були оцінені. У підсумковий огляд увійшли дані з 9 досліджень, що містять дані про 1185 пацієнтів. Після проведення метааналізу з урахуванням коригування за віком, супутніми захворюваннями, рівнем С-реактивного білка і лімфопенії встановлено, що смертність була значно нижчою у пацієнтів з групи анакінри (38 [11%] з 342) порівняно з пацієнтами, які отримували стандартну терапію або плацебо (137 [25%] 553; відношення ризиків (ВР) 0,32; 95% довірчий інтервал (ДІ) 0,20–0,51).

При цьому зниження показників смертності було однаковим незалежно від наявності/відсутності супутніх захворювань (наприклад цукрового діабету), індексу оксигенації (PaO2/FiO2) або концентрації феритину. Застосування анакінри демонструвало вищу ефективність у пацієнтів з рівнем С-реактивного білка >100 мг/л (ВР 0,28; 95% ДІ 0,17–0,47).

Терапія із застосуванням анакінри дозволяла досягти поліпшення показника виживаності пацієнтів без призначення дексаметазону (ВР=0,23; 95% ДІ 0,12–0,43), але не у випадку одночасного застосування з дексаметазоном (ВР=0,72; 95% ДІ 0,77–1). Застосування анакінри не асоціювалося з підвищеним ризиком розвитку вторинних інфекцій порівняно зі стандартним лікуванням (ВР=1,35; 95% ДІ 0,59–3,10).

Висновок

Результати проведеного дослідження продемонстрували, що застосування анакінри може бути альтернативним варіантом лікування COVID-19, яке не поступається за ефективністю та безпекою стандартним методам терапії.

Нагадуємо, що нещодавно CDC та ACAAI 2021 р. випустили оновлені рекомендації щодо профілактичних заходів в закладах освіти.

Список використаної літератури:

  1. WHO (2021) Coronavirus disease (COVID-19) pandemic. WHO, Jun 28. www.who.int/emergencies/diseases/novel-coronavirus-2019?gclid=Cj0KCQiAhs79BRD0ARIsAC6XpaXhxHeN64r7-j5rvv0ZDtNGxNkA0e2EWCAUr8QWWj-qi_PPrXOljroaAjXBEALw_wcB.
  2. Хиць А.Р. (2020) COVID-19: цитокіновий шторм, гіперперфузія легеневих судин, щаслива гіпоксія та можливі методи лікування. УКР. МЕД. ЧАСОПИС, 10 листопада [Електронна публікація].
  3. Varga Z., Flammer A.J., Steiger P. et al. (2020) Endothelial cell infection and endotheliitis in COVID-19. Lancet; 395: 1417–1418.
  4. Mehta P., McAuley D.F., Brown M. et al. (2020) COVID-19: consider cytokine storm syndromes and immunosuppression. Lancet; 395: 1033–1034.
  5. Kyriazopoulou E., Huet T., Cavalli G. et al. (2021) Effect of anakinra on mortality in patients with COVID-19: a systematic review and patient-level meta-analysis. Lancet, Aug 9. doi.org/10.1016/S2665-9913(21)00216-2.