УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

У перші дні #пандемії #COVID-19 лікарі в м. #Ухань помітили щось дивне.

У перші дні #пандемії #COVID-19 лікарі в м. #Ухань помітили щось дивне. Багато пацієнтів похилого віку, які перехворіли #вірусом в легкій або середній формі без важких наслідків для здоров’я, були бідними, тобто належали не до тієї демографічної групи, яка швидко одужує в умовах пандемії.
Огляд медичних записів пацієнтів показав, що у значної кількості з них було діагностовано хронічний рефлюкс-езофагіт і вони приймали недорогий препарат фамотидину. Більш заможні хворі, як правило, приймали дорожчий омепразол.
Зазвичай, щоб з’ясувати, чи є препарат ефективним при лікуванні певного захворювання, вчені проводять проспективні клінічні дослідження. Але цей метод дорогий і на проведення досліджень можуть знадобитися роки, зазначив професор біомедичної інженерії Філ Борн (Phil Bourne), який є деканом-засновником Школи наук про дані (School of Data Science). Зіткнувшись з глобальною пандемією, необхідно вивчити інші варіанти.
Ось саме в цей момент і потрібні фахівці з баз даних. Ф. Борн і старший науковий співробітник Університету Вірджинії (University of Virginia) Кемерон Мура (Cameron Mura) працювали з міжнародною групою дослідників над аналізом інформації з бази даних, у якій зберігаються медичні записи мільйонів пацієнтів, що хворіли на COVID-19, які проживали в 30 різних країнах. Команда вибрала дані щодо 22 000 осіб, що на сьогодні є найбільшим розміром вибірки для дослідження дії фамотидину в терапії COVID-19.
«Сила електронної медичної карти, яку ще належить повністю усвідомити як інструмент дослідження, полягає в тому, що ви раптово отримуєте всі дані, які можете використовувати, щоб спростувати або підтвердити ту чи іншу інформацію», — зазначив Ф. Борн.
Аналіз команди вчених, опублікований у журналі «Signal Transduction & Targeted Therapy» (з видавничої групи «Nature»), показав, що отримані дані підтверджують висновки інших невеликих досліджень. При введенні у високих дозах (еквівалент близько 10 таблеток) фамотидин, мабуть, підвищує ймовірність виживання пацієнтів з COVID-19, особливо в поєднанні з ацетилсаліциловою кислотою. Ця комбінація також зменшує ступінь прогресування захворювання, знижуючи ймовірність того, що хворі досягнуть моменту, коли їм буде потрібна інтубація або штучна вентиляція легенів.
Наступним завданням було з’ясувати, чому це відбувається? Фахівці з аналізу даних К. Мура і Ф. Борн виконали велику пошукову роботу, вивчаючи наявну інформацію і спираючись на біохімічні та молекулярні принципи, щоб запропонувати теорію, яка допоможе пояснити модель популяційного масштабу, яку вони ідентифікують.
К. Мура називає це «плетінням історії» на основі даних. «Тепер потрібно було працювати в зворотному напрямку, залишити інформацію про величезну групу людей (вибірка) і зробити деякі можливі висновки про те, що відбувалося в абсолютно іншому масштабі — на рівні білків», — підкреслив він.
Одна з найнебезпечніших реакцій, яка може розвинутися в організмі у хворих COVID-19 — це так званий цитокіновий шторм, який є потенційно летальною реакцією імунної системи. Коли людина хворіє, її імунна система вивільняє запальні білки, звані цитокінами, які повідомляють імунним клітинам, як боротися з інфекцією. Але при більш важких захворюваннях виробництво цитокінів може вийти з-під контролю і стати нерегульованим.
«По суті імунна система виходить з ладу і починає атакувати здорові тканини легенів, тому що вона так відчайдушно намагається ліквідувати вірус, який вторгся», — зазначив К. Мура.
Теорія команди з роботи з базами даних полягає в тому, що фамотидин пригнічує цю реакцію. Хоча цей препарат був отриманий з певною метою — блокувати гістамінові рецептори, які допомагають виробляти кислоту в шлунку, — фамотидин, як і всі інші препарати, може викликати побічні ефекти. К. Мура і його колеги вважають, що одним з них може бути втручання фамотидину в цитокіновий шторм.
«Це цілком може бути випадок, коли фамотидин має сприятливу нецільову дію», — припустив К. Мура. Зазвичай ми думаємо про побічні ефекти як про щось погане, але в деяких випадках їх можна використовувати в терапії інших захворювань. Можливо, в майбутньому фамотидин можна буде застосувати таким самим чином.
Але висновки команди далеко не остаточні. У результаті інших досліджень було зроблено припущення, що дія фамотидину може бути нейтральною або навіть шкідливою. К. Мура, Ф. Борн та їхні колеги недавно опублікували огляд наявних досліджень з цього питання, а також свої припущення, які можуть допомогти узгодити суперечливі звіти.
Проте з його унікальною орієнтацією на поєднання фамотидину з ацетилсаліциловою кислотою та вражаюче великими розмірами вибірки, дослідження команди пролило додаткове світло на недороге й безпечне потенційне лікування, яке було б легко прописувати лікарям. У розпал міжнародної кризи в галузі охорони здоров’я це дослідження також заклало важливу основу для подальших пошуків.
«Наукові дослідження іноді розглядаються як кінцева мета, але насправді вони є лише відправною точкою або трампліном», — підсумував К. Мура. — Будь-яке гарне дослідження ставить більше запитань, ніж дає відповідей, і наука про дані часто запускає цей процес».
___
Більше #новин #медицини за посиланням, підписуйтесь на сторінку:
___
Джерело статті “Компендіум” знаходиться за посиланням: