УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Вибір анестезіологічного забезпечення у пацієнтів похилого віку

Відносно недавнє розуміння переваг субарахноїдального блоку у пацієнтів з певними станами зумовило поширення цього типу анестезіологічного забезпечення та відображає загальну думку про беззаперечні переваги спінальної анестезії над загальною анестезією. Попередні численні спостереження засвідчили більш високий профіль маніпуляції. Зокрема, проведення спінальної анестезії асоційоване з меншою тривалістю госпіталізації, швидшим відновленням, зменшенням тривалості порушення нейропсихічної сфери. Послідовні рандомізовані дослідження надали суперечливі результати беззаперечної користі спінальної анестезії [1]. Враховуючи неактуальність цих даних, група дослідників з університету м. Пенсильванія, США, дослідили ефективність та безпеку двох методів анестезіологічного забезпечення у пацієнтів похилого віку з переломом стегнової кістки [2]. Результати опубліковані в «Медичному журналі нової Англії» (New England Journal of Medicine).

Результати

У дослідження включили 1600 пацієнтів, середній вік яких — 78 років, переважно жінок (67%). Всім пацієнтам виконано оперативне втручання з приводу перелому стегна. Відповідно до типу анестезіологічного забезпечення пацієнтів було поділено на дві групи. До групи спінальної анестезії входило 795 пацієнтів, до групи загальної анестезії — 805 пацієнтів. Первинною кінцевою точкою було обрано або смертельний кінець впродовж 60 днів, або неможливість пройти відстань у 3 м без допоміжних засобів або допомоги сторонніх осіб. До вторинних кінцевих точок віднесли летальний кінець, обмеженість моторної функції, виявлення повторного епізоду делірія за шкалою 3 D CAM та час до виписки з відділення. Аналіз отриманих даних надав наступні результати.

В цілому первинної кінцевої точки дослідження досягли 18,5% пацієнтів з групи спінальної анестезії та 18% пацієнтів з групи загальної анестезії (відносний ризик (RR) = 1,03; 95% довірчий інтервал (ДІ) 0,84–1,27; р=0,83). Обмеження моторної функції виявлено у 15,2% пацієнтів з групи спінальної анестезії та у 14,4% пацієнтів з групи загальної анестезії RR=1,06; 95% ДІ 0,82–1,36). Частота летального кінця виявилася незначуще вищою в групі загальної анестезії проти спінальної анестезії та становила відповідно 4,1% проти 3,9% (RR=0,97; 95% ДІ 0,59–1,57). Психічні порушення виникли у 20,5% пацієнтів з групи спінальної анестезії проти 19,7% пацієнтів з групи загальної анестезії (RR=1,04; 95% ДІ 0,84–1,3). Чисельність пацієнтів, які досягли інших кінцевих точок дослідження, виявилася подібною в обох групах (р=0,83). Дослідники зауважили, що у 15% пацієнтів з першої групи після початку операції змінено анестезіологічне забезпечення, у тому числі внаслідок зміни клінічних характеристик пацієнтів.

Висновки

Таким чином, дослідники дійшли висновку, що вибір спінальної анестезії у пацієнтів похилого віку з переломом стегна не знижує частоту летального кінця та не впливає на швидкість відновлення моторної функції. Враховуючі відсутність беззаперечних переваг спінальної анестезії над загальною анестезією, остаточне прийняття клінічного рішення щодо анестезіологічного забезпечення залишається на розсуд лікаря та залежить від клінічних характеристик пацієнта.

  1. Biboulet P., Jourdan A., van Haevre V. et al. (2012) Hemodynamic profile of target-controlled spinal anesthesia compared with 2 target-controlled general anesthesia techniques in elderly patients with cardiac comorbidities. Reg. Anesth. Med., 37: 433–440. doi: 10.1097/AAP.0b013e318252e901.
  2. Neuman M.D., Feng R., Carson J.L. et al. (2021) Spinal Anesthesia or General Anesthesia for Hip Surgery in Older Adults. NEJM.org. DOI: 10.1056/NEJMoa2113514.

Ю.В. Жарікова
Редакція журналу «Український медичний часопис»