Пандемія COVID-19 зумовила глобальну кризу, що є найбільшим за останнє століття викликом для всесвітньої системи охорони здоров’я. У 15–20% пацієнтів, особливо літнього й старечого віку та тих, хто має обтяжений преморбідний фон, перебіг хвороби є тяжким, а ризик летального наслідку становить близько 4% [1]. На початку пандемії ключовим симптомом захворювання вважалося ураження легень з розвитком гострого респіраторного синдрому, згодом з’явилися повідомлення про розлади з боку центральної та периферичної нервової системи, асоційовані з COVID-19, які включають:
- аносмію/гіпосмію;
- агевзію;
- судоми;
- порушення свідомості;
- гострі порушення мозкового кровообігу;
- запальні процеси речовини головного мозку;
- енцефалопатію;
- синдром Гійєна — Барре;
- полінейропатію.
На сьогодні втрата нюху (аносмія) або його зниження (гіпосмія) є одними з найпоширеніших симптомів COVID-19, які більш характерні для легкого перебігу захворювання [2]. І хоча ці симптоми є одними з провідних при COVID-19, на сьогодні недостатньо даних досліджень, які б оцінили гіпо-/аносмію у пацієнтів з різним перебігом COVID-19 [3, 4]. Проведено дослідження, метою якого було оцінити частоту зниження/порушення нюху у госпіталізованих пацієнтів та осіб, які перебувають на самоізоляції з приводу інфікування COVID-19, і порівняти ці результати з контрольною групою.
У дослідження було включено 55 дорослих пацієнтів із підтвердженим COVID-19, які отримували лікування у відділенні інфекційних захворювань Університетського медичного центру Любляни (Department of Infectious Diseases, University Medical Centre Ljubljana), Словенія, або мали легкий перебіг COVID-19 та перебували на самоізоляції вдома. Група контролю включала 44 пацієнти.
У 1-шу групу включили 24 госпіталізованих пацієнти, які мали тяжкий перебіг COVID-19 та були обстежені в лікарні наприкінці гострої фази захворювання. Група самоізоляції включала 31 пацієнта, які після завершення періоду самоізоляції пройшли обстеження в амбулаторних умовах. Учасниками контрольної групи стали 44 пацієнти, які звернулися до амбулаторної ланки медичної допомоги зі скаргами на запаморочення, мігрень і невралгію, які не мали супутніх симптомів нейродегенеративного або респіраторного захворювання протягом останніх 2 міс. Оцінка проводилася включно по травень 2020 р.
Оцінку нюху проводили в двох варіантах. Перший варіант включав самостійно оцінку (суб’єктивна оцінка). Дослідники просили всіх пацієнтів самостійно оцінити їх нюхову функцію за шкалою від 1 до 10 балів, де 1 — відсутність нюху, а 10 — відсутність труднощів у сприйнятті ароматів. Дослідники також оцінювали закладеність носа пацієнтів за шкалою від 1 до 10, де 1 — абсолютна закладеність носа, а 10 — її відсутність. Окрім того, пацієнтів, інфікованих COVID-19, оцінювали стосовно наявності в них паросмії за запитанням «Чи змінилася якість вашого нюху після того, як ви захворіли?».
Далі дослідниками використано напівоб’єктивний підтверджений запах Burghart Sniffin’ Sticks «Screening 12 Test», що включав 12 щоденних ароматів.
Усі учасники дослідження заповнювали анкету, в якій документували супутні захворювання, включаючи хронічний риносинусит, захворювання легень і серця, цукровий діабет, артеріальну гіпертензію, травми голови, онкологічні захворювання, лікування хіміотерапією або променевою терапією, а також статус куріння.
На відміну від попередніх результатів досліджень, які свідчили, що втрата нюху є проявом легкого перебігу COVID-19, результати цього дослідження продемонстрували, що переважна більшість госпіталізованих з приводу COVID-19 пацієнтів мали виражені порушення нюху.