16 грудня 2021 р. Верховна Рада України прийняла закон, який врегульовує забезпечення надання медичної допомоги громадянам України методом трансплантації. Прийняття закону також сприятиме підвищенню ефективності і збільшенню кількості операцій з трансплантації, що дасть можливість врятувати життя більшій кількості українців.
Передісторія
До цього часу діяв Закон України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині», останні зміни до якого були внесені після ухвалення 20.12.2019 р. Закону України № 418-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що регулюють питання трансплантації анатомічних матеріалів».
Прийняття цих нормативно-правових актів забезпечило активний розвиток системи трансплантації в Україні, дало можливість забезпечити надання медичної допомоги методами, які, через недосконалість законодавства, неможливо було виконати раніше.
Якщо у 2020 р. було проведено 9 операцій із трансплантації серця в Україні, то у 2021 р. — вже 31. Лише в НДСЛ «Охматдит» за 11 міс цього року провели 50 трансплантацій кісткового мозку дітям, що майже у 2 рази більше, ніж минулого року.
Важливим залишається належне фінансування цієї сфери, тому сьогодні заклади охорони здоров’я, які надають високотехнологічну високовартісну медичну допомогу методом трансплантації, отримують адекватні кошти.
Активний розвиток трансплантації в країні, збільшення кількості закладів, які надають таку медичну допомогу, їх взаємодія, діяльність Єдиної державної інформаційної системи трансплантації органів і тканин потребували внесення уточнень у чинну редакцію Закону України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині».
Що нового в законопроєкті
Для покращення деяких його положень та створення можливостей для вітчизняної системи трансплантації бути більш ефективною, в законі закріплені наступні норми:
- прийняття закону дає законодавчі підстави для впровадження можливості дати через портал «Дія» прижиттєву згоду чи незгоду на пожертву органів для трансплантації у випадку смерті;
- вилучається поняття «повноважного представника», якого можна було призначити за життя, щоб у випадку смерті він прийняв рішення щодо згоди чи незгоди на вилучення органів для трансплантації. Якщо людина за життя особисто приймає таке рішення, вона може подати відповідну заяву, в тому числі і в електронній формі;
- закон дає можливість удосконалити алгоритми підбору пари донор-реципієнт Єдиною державною інформаційною системою трансплантації органів і тканин відповідно до найкращого збігу за імунологічними показниками з урахуванням черговості. Це дасть можливість системі підбирати пари донор-реципієнт із найкращим прогнозом приживання донорського органу;
- впроваджує підстави для гармонізації законодавства із євродирективами та виконання положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС щодо трансплантації тканин;
- дає можливість залучати представників релігійних організацій до популяризації питань трансплантації, що сприятиме формуванню їх цивілізованого сприйняття, оскільки церкви як інституції мають довіру і відіграють важливу роль у житті більшості громадян України;
- дає можливість розробити підзаконні нормативно-правові акти, які встановлюватимуть єдині правила функціонування недержавних інформаційних систем трансплантації кісткового мозку;
- дає можливість продовжити до грудня 2023 р. пілотний проєкт із трансплантації, в якому всі операції оплачуються МОЗ за достойними тарифами, оскільки вже очевидна ефективність цього пілотного проєкту як інструменту побудови системи трансплантації.