ЯК ОБРАТИ ФАХІВЦЯ ДЛЯ РЕАБІЛІТАЦІЇ ДИТИНИ З ДЦП

Продовжуємо тему реабілітації дітей з ДЦП. І сьогодні пропонуємо детальніше зупинитися на речах, які мають насторожити батьків під час вибору або співпраці з фахівцем. У потоці інформації та порад легко загубитися. Але є кілька важливих сигналів, які варто знати, щоб обрати безпечний і ефективний шлях.

Зрозуміло, що батьки хочуть якнайкраще для дитини, тож вірять в обіцянки швидких результатів, готові спробувати будь-які методи, аби допомогти своїм найріднішим. Проте слід бути обачними. Тож «не ок», коли:

• Використовуються пасивні методи замість активних. Якщо фахівець з реабілітації запевняє, що масажі, електрофорез, парафінотерапія чи інші пасивні процедури здатні допомогти дитині навчитися ходити або покращити її рухові навички, це серйозна ознака того, що підхід застарілий і неефективний.

ДЦП – це порушення, що впливає на контроль рухів і координацію. Єдиний спосіб допомогти дитині – навчити її виконувати рух самостійно. Це можливо лише через активні методики: фізичну терапію, ерготерапію, заняття з терапевтом мови та мовленн, якщо є мовленнєві порушення. Масажі можуть бути допоміжним засобом, але не основним методом реабілітації.

• Обіцяють швидкі результати. Реабілітація — це тривалий процес, який вимагає систематичної роботи та поступового досягнення цілей. Якщо спеціаліст каже, що після кількох сеансів або курсу процедур дитина почне ходити, говорити чи самостійно їсти – це привід насторожитися.

Розвиток дитини з ДЦП залежить від багатьох факторів: віку, ступеня ураження мозку, інтенсивності занять. Доказова реабілітація не дає обіцянок, вона працює на реальні, досяжні результати, виходячи з можливостей конкретної дитини.

• Відсутній індивідуальний підхід. Якщо фахівець пропонує стандартний набір вправ або процедур без оцінки стану дитини, це ознака недостатнього професіоналізму. Ефективна реабілітація базується на детальному обстеженні, встановленні коротко- та довгострокових цілей, а також постійному коригуванні плану роботи відповідно до прогресу дитини.

• Ізольована робота без залучення мультидисциплінарної команди. ДЦП – це складне порушення, яке зачіпає різні сфери життя дитини. Тому реабілітація має бути комплексною: з фізичним терапевтом, ерготерапевтом, терапевтом мови та мовлення (логопедом), лікарем. Якщо фахівець працює самостійно і не взаємодіє з іншими спеціалістами, це може призвести до пропущених важливих аспектів реабілітації.

Наприклад, якщо дитина має труднощі з ходьбою, це може бути не лише проблема м’язів, а й порушення балансу або зору. Але іноді причина може ховатися ще глибше – у сфері когнітивних здібностей. Уявімо дитину, яка може не до кінця розуміти прості послідовні інструкції, як-от: «встань — зроби крок — зупинись». Вона фізично може ходити, але не встигає зорієнтуватися, часто спотикається або плутається в рухах. У такому випадку йдеться про когнітивні труднощі — коли складно зосередитися, запам’ятати послідовність дій або зрозуміти, що робити далі.

Фахівець із реабілітації це помічає і допомагає дитині не лише через фізичні вправи, а й через розвиток уваги, мислення та розуміння рухів.

• Тиск на батьків, ігнорування їхньої думки. Якщо спеціаліст не пояснює, чому саме пропонує певний метод, або змушує приймати рішення без достатньої інформації – це тривожний знак. Батьки мають право знати, чому обраний саме такий підхід, яка його ефективність, які альтернативи існують.

Перші роки життя дитини — це критичний період для розвитку мозку. Якщо цей час витрачено на неефективні методики, втрачається можливість допомогти дитині досягти максимального потенціалу. Окрім того, псевдотерапія може створювати ілюзію прогресу, тоді як насправді стан дитини не змінюється.

Батькам важливо бути обізнаними, ставити запитання, перевіряти інформацію та орієнтуватися на доказові методи. Реабілітація – це не магія, а систематична робота, що базується на наукових даних і розумінні розвитку дитини. Якщо виникають сумніви – варто звернутися до спеціалістів по іншу думку, а тоді вже ухвалювати виважене рішення.

=====

Допис підготовлено в рамках проєкту «Шлях у реабілітації: від області до громади», що реалізується БФ Пацієнти України в межах ініціативи «Реабілітація травм війни» у партнерстві з Protez Hub, за підтримки Бельгійського агентства з міжнародного співробітництва Enabel in Ukraine.

Ініціатива «Реабілітація травм війни в Україні» впроваджується за підтримки Embassy of Switzerland in Ukraine / Посольство Швейцарії в Україні.