Як знизити ризик смерті від серцевої недостатності?

Актуальність клінічної проблеми цукрового діабету 2-го типу (ЦД 2-го типу) спричинила активний пошук нових гіпоглікемічних засобів. Так, виокремлення, клонування та розшифрування широко експресованих у внутрішніх органах натрійзалежних котранспортерів глюкози 2-го типу започаткувало виробництво препаратів 2-ї лінії для лікування ЦД 2-го типу – інгібіторів натрійнезалежних котранспортерів глюкози 2-го типу (іНЗКТГ-2). Механізм іНЗКТГ-2 полягає в регуляції реабсорбції глюкози в проксимальних ділянках канальців нефрону. В численних клінічних дослідженнях отримані результати, які свідчать про нормалізацію рівня сироваткової глюкози, біохімічних показників та зменшення маси тіла у пацієнтів з ЦД 2-го типу на тлі застосовували іНЗКТГ-2 [3]. Завдяки подальшим дослідженням виявлено позитивні ефекти від застосування препаратів групи іНЗКТГ-2, за винятком гіпоглікемічного. Зокрема, аналіз отриманих результатів свідчить про зниження частоти нефрологічної коморбідності та госпіталізацій з приводу гострої серцевої недостатності на тлі застосування іНЗКТГ-2 [1, 4]. Враховуючи актуальність проблеми серцево-судинної коморбідності та її негативний соціальний вплив, дослідники звернули увагу на зниження частоти серйозних серцево-судинних подій на етапі після рандомізації, що вказує на додаткові можливості іНЗКТГ-2, відмінні від  гіпоглікемічного впливу на судини. Аби підтвердити або спростувати лікувальні ефекти іНЗКТГ-2, проведена 3-тя фаза дослідження DAFA-HF. Група дослідників на базі Дослідницького центру Університету м. Глазго, Великобританія, оцінювала ефективність та безпеку застосування іНЗКТГ-2 у пацієнтів зі зменшеною фракцією серцевого викиду з ЦД 2-го типу або без нього [2]. Результати опубліковані в журналі «Медичний журнал Нової Англії».

Результати

У дослідження включено 4744 пацієнти з серцевою недостатністю ІІ, ІІІ та IV класу з фракцією викиду ≤40% з ЦД 2-го типу або без нього. Інтервенційна група пацієнтів на додаток до основного лікування застосовувала дапагліфлозин у дозі 10 мг 1 р/добу. Результати порівнювали з контрольною групою. Під час оцінювання клінічних характеристик пацієнтів на 14-й та на 60-й день після рандомізації визначали частоту гострої серцевої недостатності, ступінь дефіциту рідини, побічні ефекти від застосування іНЗКТГ-2, частоту ниркової дисфункції та електролітний баланс крові. Первинну кінцеву точку дослідження визначили як збільшення вираженості симптомів серцевої недостатності з послідовною госпіталізацією у відділення інтенсивної терапії або смертельний кінець внаслідок гострої серцевої недостатності. Нижче наведені отримані результати.

  1. Первинної кінцевої точки дослідження через 18,2 міс досягли 16,3% пацієнтів інтервенційної групи та 21,2% пацієнтів контрольної групи (відношення ризиків (HR) = 0,74; 95% довірчий інтервал (ДІ) 0,65–0,85, р˂0,001).
  2. Збільшення вираженості симптомів серцевої недостатності відмічали у 10,7% учасників інтервенційної групи та у 13,7% пацієнтів контрольної групи (HR=0,7; 95% ДІ 0,59–0,83).
  3. Рівень смертності внаслідок серцево-судинних подій в інтервенційній групі виявився нижчим порівняно з контрольною та становив відповідно 9,6% проти 11,5% (HR=0,82; 95% ДІ 0,69–0,98).
  4. Смерть внаслідок інших чинників настала у 11,6% пацієнтів з інтервенційної групи та у 13,9% пацієнтів контрольної групи (HR=0,83; 95% ДІ 0,71–0,97).
  5. Дослідники не виявили кореляції частоти серйозних серцево-судинних подій та частоти гіпоглікемії, а також ниркової дисфункції.

Висновки

Таким чином, застосування препарату з групи іНЗКТГ-2 знижувало частоту серйозних серцево-судинних подій у пацієнтів незалежно від наявності ЦД 2-го типу.

  1. Donnan J.R., Grandy C.A., Chibrikov E. et al. (2020) Comparative Safety of the Sodium Glucose Co-Transporter 2 (SGLT2) Inhibitors: A Systematic Review and Meta-Analysis. BMJ Open: 9(1): e022577. doi: 10.1136/bmjopen-2018-022577. pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/30813108.
  2. McMurray J.J.V., Solomon S.D., Inzucchi S.E. et al. (2019) Dapagliflozin in Patients with Heart Failure and Reduced Ejection Fraction. N. Engl. J. Med., 381: 1995–2008. DOI: 10.1056/NEJMoa1911303.
  3. Packer M., Stefan AD., Batler J. et al. (2017) Effects of Sodium-Glucose Cotransporter 2 Inhibitors for the Treatment of Patients With Heart Failure: Proposal of a Novel Mechanism of Action. JAMA Cardio., 2(9): 1025–1029. doi: 10.1001/jamacardio.2017.2275.
  4. Perkovic V., Jardine M.J., Neal B. et al. (2019) Canagliflozin and renal outcomes in type 2 diabetes and nephropathy. Engl. J. Med., 380: 2295–2306. doi: 10.1056/NEJMoa1811744.

Редакція журналу «Український медичний часопис»