«Діти хворіють на коронавірусну інфекцію з тією самою частотою, що й дорослі, але, по-перше, захворювання в них значно частіше має безсимптомний або малосимптомний перебіг. Відтак ці випадки значно рідше фіксують», – сказав лікар.
Він підкреслив, що у дітей, на відміну від дорослих, вірус рідко потрапляє в нижні дихальні шляхи. Це пов’язано, за його словами, з фізіологічними особливостями дитячого віку.
«Річ у тім, що щільність рецепторів ACE-2, з якими зв’язується вірус SARS-CoV-2 для проникнення в клітини людини, у дітей значно нижча, ніж у дорослих, тож вірусу буквально нема за що зачепитися», – пояснив Волянський.
Лікар зауважив – про те, що дитина хворіла, можна дізнатися лише із сімейного анамнезу: хворіли члени родини, і ретроспективний аналіз на наявність антитіл свідчить, що дитина також була інфікована, але перенесла хворобу або в легкій формі, або безсимптомно. З огляду на це, за словами Волянського, легеневі ускладнення в дітей теж рідкість, а long- або post-COVID у дітей майже не виникають.
«Адже long- і post-COVID – симптомокомплекси, що об’єднують імунологічні, неврологічні, респіраторні та інші порушення», – сказав він.
Однак, зауважив лікар, в його практиці траплялися тривалі прояви COVID у дітей. «Найчастіше – це тривалий субфебрилітет і синдром хронічної втоми. Виявити це нескладно, якщо до епізоду коронавірусної інфекції в дитини не було підвищеної температури (йдеться про незначне підвищення), вона була активною та бадьорою, а після перенесеної інфекції з’явилися порушення концентрації, уваги, слабкість, підвищена стомлюваність. Отже, хоч long- і post-COVID у дітей і рідкість, але все-таки трапляються», – розповів Волянський.