Гепатоцелюлярна карцинома. Яке лікування краще: лапароскопічна резекція чи термічна абляція?

Гепатоцелюлярна карцинома (ГЦК) — найпоширеніший первинний рак печінки та глобальна проблема громадського здоров’я [1, 2]. Хвороба досить поширена в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, а також демонструє тенденцію до зростання в країнах Західної півкулі. За прогнозами, до 2025 р. захворюваність на рак печінки у світі перевищить 1 млн випадків на рік [3, 4]. Рак печінки часто відмічають у пацієнтів вірусним гепатитом, цирозом печінки, неалкогольною жировою хворобою печінки, у разі зловживання алкоголем та накопиченням афлатоксинів [5]. Серед мешканців Китаю ГЦК є четвертою за поширеністю злоякісною пухлиною та другою провідною причиною смерті від раку. При цьому зберігається тенденція до підвищення захворюваності та смертності від впродовж останнього десятиліття [6–8], головним чином через часті епідемії вірусного гепатиту В [9]. Варіанти лікування ГЦК на сьогодні передбачають трансплантацію печінки, резекцію печінки та локально-регіональну терапію, таку як радіочастотна абляція (РЧА), трансартеріальну хіміоемболізацію або системне протипухлинне лікування. Теоретично найкращим лікуванням ГЦК, що відповідає Міланським критеріям (одиничний вузол ГЦК ≤5 см або до 3 вузлів загальним розміром <3 см) є трансплантація печінки. Однак ця процедура має певні обмеження для Китаю. Перш за все це обумовлено значним поширенням дисфункції печінки серед потенційних донорів, нестачею донорів, значною кількістю хворих на ГЦК та економічною спроможність [10–12]. Таким чином, резекція печінки, особливо лапароскопічна (ЛРП), все ще вважається обґрунтованим варіантом лікування [13, 14]. Водночас розроблено кілька альтернативних локально-регіональних методів лікування, таких як РЧА, черезшкірне черезпечінкове введення етанолу, оцтової кислоти, мікрохвильова коагуляція та транскатетерна артеріальна хіміоемболізація. Разом з тим РЧА є найбільш часто використовуваним методом лікування з огляду на його простоту, безпеку та мінімальну інвазивність [15]. Однак кілька досліджень, де порівнювали клінічні ефекти РЧА та ЛРП для лікування малих ГЦК [16–19], мали невеликий розмір вибірки, що робило висновки недостатньо коректними. Так, два останні метааналізи, які переважно зосередилися на порівнянні РЧА та ЛРП [20, 21], відзначали переваги ЛПР порівняно з РЧА у довгостроковій перспективі, водночас як альтернативний може розглядатися при лікуванні поодиноких вузлів діаметром <3 см [20]; разом з тим Лі та співавтори стверджують, що переконливих доказів переваги ЛРП над РЧА при лікуванні ГЦК  не отримано [21].

Метою наведеного повідомлення є намагання авторів роботи після всебічно проведеного метааналізу із залученням баз даних англомовних джерел та китайських баз даних провести порівняльний аналіз клінічних результатів ефективності РЧА та ЛРП при лікуванні ГЦК серед китайських громадян. Робота надрукована у виданні «Відеохірургія та інші малоінвазивні техніки» («Videosurgery and Other Miniinvasive Techniques»[22]) 2021 р.

Матеріал і методи

В аналіз були включені опубліковані дослідження англійською мовою (PubMed, Кокрейнівська бібліотека, EMBASE) та китайською (CBM, CNKI та Ванфан), загалом результати 19 досліджень із загальною кількістю 2038 пацієнтів.

Результати

Як зазначають автори дослідження, загальна однорічна виживаність суттєво не відрізнялася між групами  РЧА та ЛРП (відносний ризик (ВР) 0,93; 95% довірчий інтервал (ДІ) 0,51–1,69; p=0,809). Однак трирічна виживаність була значно нижчою серед пацієнтів групи РЧА порівняно з пацієнтами ЛРП (ВР 0,62; 95% ДІ 0,44–0,87; р=0,006). Також у групі РЧА виявлено вищий відсоток розвитку віддаленого метастазування як при однорічному, так і трирічному спостереженні: (ВР 0,57; 95% ДІ 0,40–0,83; p=0,003) та (ВР 0,41; 95% ДІ 0,30–0,57; p<0,0001) відповідно. Група РЧА також демонструвала високу імовірність розвитку місцевого рецидивування. Натомість частота периопераційних усладнень була значно нижчою, а час втручання коротший, ніж у групі ЛРП. У групі РЧА також виявлені значно нижчі втрата крові та швидкість переливання крові, ніж у групі, що отримувала ЛРП (ССР/SMD = –3,57; 95% ДІ –4,67– –2,46; p<0,0001; ВР 0,08; 95% ДІ 0,02–0,37; р=0,001 відповідно).

Загалом результати аналізу довели, що у пацієнтів з розміром одиничних вузликів ≤5 см не було суттєвої різниці в показниках однорічної виживаності та захворюваності у групах лікування. Однак у групі РЧА були значно нижчі показники трирічної виживаності та частоти ускладнень. Натомість при лікуванні хворих, які мали одиничні вузли ≤3 см, методом РЧА істотних відмінностей у показниках виживаності та ускладнень у термін спостереження до 3 років не відрізнявся від групи ЛРП.

Висновки

Автори дослідження наголошують, що пацієнти з невеликим розміром ГЦК, які проходили лікування із застосуванням РЧА,  мали нижчі показники захворюваності, ніж ті, яким проводили ЛРП. Натомість трирічна виживаність була значно нижчою, а місцеві рецидиви виникали частіше, ніж при лікуванні методом ЛРП, хоча і супроводжувалися кращими передопераційними клінічними результатами та покращенням функції печінки.

Важливим висновком також є підтвердження подібності результатів лікування із застосуванням РЧА та ЛРП серед пацієнтів із одиничними вузлами <3 см між двома групами.

Список використаної літератури

  1. Zhu Z.X., Huang J.W., Liao M.H. et al. (2016) Treatment strategy for hepatocellular carcinoma in China: radiofrequency ablation versus liver resection. Jpn. J. Clin. Oncol.; 46: 1075–80.
  2. Crocetti L. (2018) Radiofrequency ablation versus resection for small hepatocellular carcinoma: are randomized controlled trials still needed? Radiology; 287: 473–5.
  3. Zhu G.Q., Sun M., Liao W.T. et al. (2018) Comparative efficacy and safety between ablative therapies or surgery for small hepatocellular carcinoma: a network meta-analysis. Expert Rev. Gastroenterol. Hepatol.; 12: 935–45.
  4. Li L., Zhang J., Liu X. et al. (2012) Clinical outcomes of radiofrequency ablation and surgical resection for small hepatocellular carcinoma: a meta-analysis. J. Gastroen. Hepatol.; 27: 51–8.
  5. Jiang B., Yan X.F., Zhang J.H. (2018) Meta-analysis of laparoscopic versus open liver resection for hepatocellular carcinoma. Hepatol. Res.; 48: 635–63.
  6. Lan L., Zhao F., Cai Y. et al. (2018) Epidemiological analysis on mortality of cancer in China, 2015. Zhonghua Liu Xing Bing Xue Za Zhi; 39: 32.
  7. Zheng R., Sun K., Zhang S. et al. (2019) Report of cancer epidemiology in China, 2015. Chin. J. Oncol.; 41: 19–28.
  8. Chen W., Zheng R., Baade P.D. et al. (2016) Cancer statistics in China, 2015. CA Cancer J. Clin.; 66: 115–32.
  9. Blum H.E., Moradpour D. (2011)  Hepatocellular carcinoma. N. Engl. J. Med.; 365: 1118–27.
  10. Hirohisa O., Tomoharu Y., Yo-Ichi Y. et al. (2018) Histological architectural classification determines recurrence pattern and prognosis after curative hepatectomy in patients with hepatocellular carcinoma. PLoS One; 13: e0203856.
  11. Zamora-Valdes D., Taner T., Nagorney D.M. (2017) Surgical treatment of hepatocellular carcinoma. Cancer Control; 24: 1073274817729258,
  12. Hong H., Lee J., Lee M. et al. (2020) Early experience with laparoscopic treatment of liver tumors using a separable cluster electrode with a no-touch technique. Videosurgery Miniinv, 10.5114/wiitm.2020.95065.
  13. Benson A.B., D’Angelica M.I., Abbott D.E. et al. (2017) NCCN Guidelines Insights: hepatobiliary cancers, Version 1.2017. J. Natl. Compr. Canc. Ne.; 15: 563–73,
  14. Llovet J.M., Bruix J. (2008) Novel advancements in the management of hepatocellular carcinoma in 2008. J. Hepatol.; 48: S20–37.
  15. Xu Q., Kobayashi S., Ye X. et al. (2014) Comparison of hepatic resection and radiofrequency ablation for small hepatocellular carcinoma: a meta-analysis of 16,103 patients. Sci. Rep.; 4: 10.1038/srep07252.
  16. Casaccia M., Santori G., Bottino G. et al. (2017) Laparoscopic resection vs laparoscopic radiofrequency ablation for the treatment of small hepatocellular carcinomas: a single-center analysis. World J. Gastroenterol.; 23: 653–60.
  17. Yamashita Y.I., Imai K., Kaida T. et al. (2019) Multimodal radiofrequency ablation versus laparoscopic hepatic resection for the treatment of primary hepatocellular carcinoma within Milan criteria in severely cirrhotic patients: long-term favorable outcomes over 10 years. Surg. Endosc.; 33: 46–51.
  18. Yazici P., Akyuz .M, Yigitbas H. et al. (2016) A comparison of perioperative outcomes in elderly patients with malignant liver tumors undergoing laparoscopic liver resection versus radiofrequency ablation. Surg. Endosc.; 31: 1269–74.
  19. Ito T., Tanaka S., Iwai S. et al. (2016) Outcomes of laparoscopic hepatic resection versus percutaneous radiofrequency ablation for hepatocellular carcinoma located at the liver surface: a case-control study with propensity score matching. Hepatol. Res.; 46: 565–74.
  20. Si M.B., Yan P.J., Hao X.Y. et al. (2019) Efficacy and safety of radiofrequency ablation versus minimally invasive liver surgery for small hepatocellular carcinoma: a systematic review and meta-analysis. Surg. Endosc.; 33: 2419–29.
  21. Li X., Wu Y.S., Chen D. et al. (2019) Laparoscopic hepatectomy versus radiofrequency ablation for hepatocellular carcinoma: a systematic review and meta-analysis. Cancer Manag. Res.; 11: 5711–24.
  22. Zhijun Li., Qiong Yu., Xiaozheng Lu. et al. (2021) Efficacy of radiofrequency ablation versus laparoscopic liver resection for hepatocellular carcinoma in China: a comprehensive meta-analysis. Videosurgery Miniinv; 16 (3): 455–471. doi.org/10.5114/wiitm.2021.105377.

Олександр Осадчий
Редакція журналу «Український медичний часопис»