УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Удосконалення управління охороною здоров’я: народні депутати розглянули законопроєкт

22 вересня 2021 р. в режимі відеоконференції відбулося чергове засідання Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування (далі — Комітет).

Удосконалення управлінням охорони здоров’я

Члени Комітету розглянули проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи управління сферою охорони здоров’я та забезпечення медичного обслуговування населення» (№ 5873).

Про що документ

Нагадаємо, відповідно до пояснювальної записки до документа основною ціллю законопроєкту є врегулювання роботи електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ) у зв’язку з практичним її розширенням на сферу громадського здоров’я, необхідністю врегулювання її застосування щодо реабілітації у сфері охорони здоров’я, донорства крові та її компонентів, контролю якості наданих послуг та уникнення подвійного фінансування з різних джерел наданих населенню послуг (в основному реабілітаційних), і особливо врегулювання роботи з персональними даними та їх захистом, покладення обов’язків на працівників відповідних органів щодо забезпечення захисту персональних даних.

Наразі в ЕСОЗ впроваджено єдину електронну медичну картку, формування та наповнення якої реалізується всіма підключеними до ЕСОЗ надавачами медичних послуг. Це забезпечує консолідацію інформації про пацієнта, пацієнтоорієнтованість та простежуваність взаємозв’язку між різними подіями в житті та стані здоров’я пацієнтів.

Функціональні можливості ЕСОЗ, які вже впроваджено (зокрема реєстри медичних записів та медичних висновків), можуть бути допрацьовані та розширені на забезпечення завдань, визначених даним законом, — реабілітацію, донорство крові та її компонентів. Згадані реєстри є невід’ємною частиною центральної бази даних, що є складовою ЕСОЗ.

У зв’язку з розширенням функціоналу ЕЗОС в період пандемії та задля забезпечення виконання функцій громадського здоров’я (в тому числі вакцинації) та епідеміології є необхідність врегулювати використання даних в цілях безпеки органами, що  здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд та діяльність у галузі громадського здоров’я. Крім того, необхідним елементом є здійснення контролю саме якості надання медичних послуг, у тому числі реагуючи на скарги пацієнтів.

Таким чином, визначення і врегулювання роботи ЕСОЗ доцільно винести на рівень Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» з рівня Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування».

Також враховуючи, що медичні послуги (в тому числі реабілітаційні) можуть надаватися за рахунок різних джерел — Фонду соціального страхування України,  Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, страхових компаній, важливо врегулювати та запровадити обмін інформацією у відповідних реєстрах/інформаційно-телекомунікаційних системах.

Крім того, законопроєктом пропонується замінити визначення «технічні та інші засоби реабілітації» на «допоміжні (технічні) засоби реабілітації», та надано їх визначення, що відповідає рекомендаціям ВООЗ, висловленим у експертному звіті ВООЗ «Ситуаційний аналіз сектору допоміжних технологій» за результатами оцінки вітчизняного регулювання забезпечення технічних засобів реабілітації, проведеної у 2020–2021 рр. Дане визначення базується на термінології, що міститься у ратифікованій Україною міжнародній класифікації ІSO 9999:2016 «Assistive products for persons with disability — Classification and terminology» (ISO 9999:2016, NEQ) та офіційній термінології ВООЗ.

Ці зміни до Закону України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я» дозволять забезпечити якісну його реалізацію на підзаконному рівні, а також синхронізацію термінів у всіх нормативних актах, які використовуються у сфері реабілітації.

Також законопроєктом запроваджується можливість перетворення державних установ в державні некомерційні підприємства (за аналогією перетворення впродовж 2017–2019 рр. комунальних установ в комунальні некомерційні підприємства) задля створення єдиного медичного простору, єдиних пацієнтоорієнтованих і конкурентних засад фінансування усіх закладів охорони здоров’я, незалежно від форми власності, залучення державних закладів охорони здоров’я до системи фінансування за Програмою медичних гарантій, впровадження якісного обліку пацієнтів, наданих їм послуг та фінансування таких послуг, переходу від принципу утримання установ незалежно від результатів роботи до цивілізованого надання послуг.

Обговорення законопроєкту

Як зазначив голова Комітету Михайло Радуцький, документ спрямований на розв’язання нагальних питань управління медичною галуззю в умовах медичної реформи та подальшого розвитку ЕСОЗ.

Представляючи законопроєкт, одна із його авторів, народний депутат Оксана Дмитрієва підкреслила, що проєктом пропонується запровадити можливість перетворення державних установ, таких як Національна академія медичних наук, дитяча лікарня «Охматдит», наукові інститути, в державні некомерційні підприємства і їх приєднання до Програми медичних гарантій. «Це важливий крок для створення єдиного медичного простору та доступу пацієнтів з усіх куточків України до високоспеціалізованої медичної допомоги», — зазначила вона.

Також О. Дмитрієва зазначила, що проєктом пропонується перехід системи виготовлення і забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації на міжнародні класифікації, що сприятиме використанню офіційної термінології ВООЗ в Україні та дозволить синхронізувати систему реабілітації в Україні з міжнародною.

Окрім того, запропоновано перенести ЕСОЗ в основу законодавства, тим самим поширивши її на всю систему охорони здоров‘я, громадського здоров’я. Також врегульовується її застосування щодо реабілітації у сфері охорони здоров‘я, донорства крові та її компонентів, контролю якості її послуг та уникнення подвійного фінансування.

Рішення Комітету

Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді включити законопроєкт до порядку денного сесії і за результатом розгляду у першому читанні прийняти за основу.

Ефективність використання коштів Програми медичних гарантій на первинній ланці

Члени Комітету заслухали результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Національній службі здоров’я України на первинну медичну допомогу (ПМД), проведеного Рахунковою палатою.

Член Рахункової палати Василь Невідомий, представляючи звіт, наголосив на актуальності тематики перевірки, оскільки реформа системи фінансування сфери охорони здоров’я в країні розпочалася саме з первинної медичної допомоги. Він також відзначив значну роль первинної ланки медицини у період пандемії коронавірусу. «Такий аудит Рахункова палата проводила вперше і було охоплено 6 міст України (Київ, Вінниця, Дніпро, Львів, Одеса і Харків), більше 20 надавачів первинної медичної допомоги», — зазначив доповідач, додавши, що перевірено використання більше 38 млрд грн, які виділялися з державного бюджету в період з 2018 по 2020 р.

«Результати аудиту свідчать про те, що перехід на фінансування ПМД за принципом «гроші ходять за пацієнтом», поки що повною мірою не відбувся. Фактично оплата ПМД залежала не від обсягу наданих пацієнтами медичних послуг, а від кількості підписаних декларацій», — зазначив В. Невідомий.

Він також зазначив, що протягом трьох останніх років надання ПМД відбувалося за відсутності формалізованої Програми державних гарантій медичного обслуговування населення, не було визначено чіткого переліку та обсягу медичних послуг і лікарських засобів, які будуть надаватися громадянам безкоштовно.

Загалом МОЗ не забезпечило контролю за використанням Національною службою здоров’я України коштів бюджету на первинну медичну допомогу», — підсумував член Рахункової палати.

Зокрема, за словами представника контролюючого органу, 19 млн грн з державного бюджету було витрачено НСЗУ з порушенням умов договорів з надавачами медичних послуг, не було забезпечено безперервність надання послуг пацієнтам та контроль їх якості з боку МОЗ.

ЕСОЗ створена, але функціонує не на належному рівні.

В. Невідомий поінформував, що за підсумками аудиту розроблено рекомендації Кабінету Міністрів, НСЗУ, МОЗ. Також повідомлено Офіс Генерального прокурора про виявлені аудитом ознаки кримінальних порушень.

Комітет взяв до відома інформацію Рахункової палати.

Готовність українців до співоплати за медичні послуги

На засіданні Комітету виконавчий директор Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко представив результати соціологічного дослідження: «Майбутнє медицини: чи готові українці доплатити за якісні медичні послуги». Дослідження проводилося онлайн в усіх областях країни, крім тимчасово окупованих територій.

Зокрема, за його словами, результати дослідження свідчать, що 87% опитаних повністю або частково готові скористатися можливістю отримувати медичні процедури та проходити операції у приватних медичних закладах, якщо держава буде компенсувати частину вартості послуги.

У засіданні взяли участь представники Міністерства охорони здоров’я, Рахункової палати, НСЗУ, Офісу Президента України, Українського інституту майбутнього, представники міських рад та медичних установ Києва, Вінниці, Дніпра, Львова, Одеси і Харкова, АТ «Укрзалізниця», приватних закладів охорони здоров’я.