Профілюючи антитіла до різних білків SARS-CoV-2 материнської та пуповинної крові, вчені виявили, що жінки, вагітні хлопчиками, виробляли та передавали плоду менше антитіл IgG проти більшості досліджуваних антитіл.
Перенесення материнських антитіл через плаценту опосередковане рецепторами Fc. Вони розташовані на поверхні імунних клітин та зв’язуються з певним фрагментом антитіла. У вагітних жінок, заражених COVID-19, рецепторів FcRn, FCγRII та FCγRIII експресувалося більше, якщо стать плода була чоловічою. Рівень експресії FCγRI не залежав від статі плода та COVID-19. Однак навіть збільшена кількість рецепторів та їхня колокалізація не забезпечують нормальну передачу материнських антитіл плоду чоловічої статі.
Виявилося, що профіль глікозилювання материнських антитіл залежить від статі плода, і рецептори, яких було більше в плаценті, якщо жінка чекала на хлопчика, розпізнавали лише малу частину антитіл. При цьому в плаценті спостерігалася гіперплазія клітин Хофбауера – плацентарних макрофагів, що експресують рецептори FcγRI, II та III.
Також дослідники з’ясували, що стать плода впливає на рівні прозапальних та протизапальних молекул у плаценті. Відмінності були виявлені як у інфікованих, так і неінфікованих вагітних жінок. Зазначається, що плаценти COVID-негативних жінок, вагітних дівчатками, як правило, демонстрували більш високу експресію інтерферон-стимульованих генів, ніж плаценти жінок, вагітних хлопчиками. Але це співвідношення змінювалося при інфекції COVID-19: у цьому випадку чоловіча стать плода корелювала з вищими показниками експресії цих генів.
Це доводить, що у заражених коронавірусом жінок, вагітних хлопчиками, плацента експресує більше інтерферон-стимульованих генів (ISG) та цитокінів. Такі результати підтверджують отримані раніше дані про інтенсивнішу імунну відповідь чоловічого організму на SARS-CoV-2.
Все це свідчить про те, що стать плода дійсно впливає на материнську та плацентарну імунну відповідь на коронавірусну інфекцію. У планах вчених – вивчати імунну відповідь плаценти та рівнів антитіл у крові вагітних жінок після вакцинації залежно від часу після щеплення та статі плода.