«Ця толерантність існує не для знищення майбутніх патогенів, а для боротьби зі шкодою, яку викликає інфекція, – для збереження кількості нейронів у кишечнику», – підкреслив дослідник Даніель Муцида Рокфеллерівського університету.
Науковці вирішили з’ясувати, чи є в організмі механізм, що запобігає втраті нейронів у кишечнику в результаті інфекції.
Постдокторант Томаш Арендс та інші члени команди спочатку заразили мишей нелетальним штамом сальмонели. Миші позбулися інфекції приблизно за тиждень, втративши при цьому низку кишечних нейронів. Потім дослідники інфікували цих гризунів іншою бактерією харчового походження, але миші не мали подальшої втрати кишкових нейронів. Перша інфекція створила механізм толерантності, який запобіг втраті нейронів.
Вчені пояснили, що поширені паразитарні інфекції також мали аналогічний вплив на кишечник мишей. Вони додали, що бактеріальні та гельмінтозні інфекції різними шляхами призводили до захисту кишечних нейронів.
Фахівці сподіваються визначити точний вплив втрати нейронів у шлунково-кишковому тракті.
«Ми спостерігали, що тварини споживають більше калорій, не додаючи у вазі після втрати нейронів. Це може означати, що втрата кишкових нейронів також впливає на засвоєння поживних речовин, метаболізм і споживання калорій», – пояснив Муцида.
За його науковців, їх дослідження може сприяти більш повному розумінню основних причин синдрому подразненої кишки і пов’язаних з ним станів.
Раніше видання The Pharma Media повідомляло, що дослідники з Південної Кореї ідентифікували кишечну бактерію, яка пригнічує поширення SARS-CoV-2. Вчені виділили мікроорганізм під назвою Bifidobacterium.