Пошкодження та відторгнення органів після пересадки є великою проблемою у трансплантології. Раннє запалення трансплантата викликається ішемічною реперфузією (відновленням кровообігу після його порушення) і створює підвищений ризик гострого і хронічного відторгнення. Імуносупресори, які призначають пацієнтам після пересадки, мають серйозні побічні ефекти.
Повідомляється, що ймовірність раннього запалення визначається станом ендотелію трансплантата, бо він першим контактує з імунною системою реципієнта. При пересадці порушується цілісність глікокаліксу (імуномодулювального шару білків, глікопротеїнів, гліколіпідів і протеогліканів, пов’язаних з мембраною ендотеліальних клітин), що провокує імунну реакцію.
Автори дослідження запропонували мінімізувати вказані ушкодження методом інженерії клітинної поверхні. Вони відновили структуру глікокаліксу за допомогою спеціального полімеру і зменшили ймовірність відторгнення органу.
Вчені прикріплювали полімер до ендотеліальної поверхні судин за допомогою ферменту трансглутамінази: вона утворювала ковалентний зв’язок між донором аміногрупи на поверхні клітин (наприклад, залишком лізину) і «хвостом» полімеру, що містить глутамін. Вони зауважили, що полімер імітував молекули глікокаліксу. Повідомляється, що каркасним полімером науковці обрали лінійний полігліцеріди, який він ніс на собі сіаліллактозу.
Слід зазначити, що сіалова кислота має здатність пригнічувати імунну відповідь, взаємодіючі з рецепторами Siglec на NK-клітинах, моноцитах, дендритних клітинах і Т-клітинах. Дослідники підкреслили, що обробка полімером сприяла збереженню глікокаліксу ендотелію.
Науковці на моделі трансплантата аорти мишей показали, що судина, яка вкрита полімером, проявляла сильну і довгострокову стійкість до запалення і відторгнення. Аналогічні результати були отримані при пересадці нирки мишам. Вчені додали, що локальне пригнічення імунітету було тривалим, а запалення не відбувалося.
Автори дослідження повідомили, що їх метод є простим та має потенційне клінічне застосування. Вони доповнили, що використання полімеру має перевагу над застосуванням імуносупресорів, таргетної терапії низькомолекулярними сполуками та антитілами. Вчені пояснили, що полімером можна обробляти судини інших органів при трансплантації.
Нагадаємо, що вперше у світі лікарі трансплантували пацієнту з COVID-19 легені від живих донорів.
Раніше стало відомо, що у США зростає кількість трансплантацій підшлункової залози при діабеті другого типу.