УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Чи ефективні антибіотики у пацієнтів з міжхребцевими грижами?

Відповідно до Глобального дослідження захворюваності населення (Global Burden of Disease Study) хронічний біль у спині визнаний провідним чинником погіршення якості життя як інтегральної характеристики стану, що складається з фізичного, психологічного та соціального компонентів. У патофізіології болю в хребті увагу приділяють руйнації хряща та приєднання до патологічного процесу міжхребцевих дисків з послідовним виникненням дегенеративно-запальних змін в поперековому відділі хребта та формуванням міжхребцевих гриж. Поширення сучасного підходу до лікування хронічного больового синдрому зумовило зменшення його вираженості та значуще знизило ризик інвалідизації пацієнтів. Однак незважаючи на традиційні уявлення щодо вікозалежності анатомічних змін в хребті, етіопатогенез виникнення міжхребцевих гриж наразі залишається нез’ясованим. Результати дослідження на тваринах засвідчили, що больові відчуття в хребті пов’язані з підгострим запаленням, викликаним факультативним анаеробом Cutibacterium acnes. Висунута гіпотеза, що Cutibacterium acnes — бактерія коменсал, яка міститься на шкірі більшості людей, на тлі анатомічних змін та реваскуляризації потрапляє в міжхребцевий диск та викликає підгостре запалення. Однак питання застосування антибіотиків з метою полегшення хронічного болю в спині залишається суперечливим, передусім внаслідок браку даних щодо ефективності антибактеріальної терапії у таких пацієнтів [2]. Пошук оптимального рішення актуальної клінічної проблеми зацікавив групу дослідників з лікарні Університету м. Осло, Швеція [1]. Результати опубліковані в «Британському медичному журналі» (British Medical Journal).

Результати

У дослідження включили 180 пацієнтів з міжхребцевими грижами поперекового відділу з вираженим больовим синдромом, переважно жінок (58%). Відповідні зміни сигналу під час проведення магнітно-резонансного дослідження свідчили про наявність модифікованих змін анатомічного субстрату 1-го (набряк) та 2-го (жир) типів. Пацієнтів розподілили на дві однакові групи. В інтервенційній групі пацієнти тричі на добу застосовували 0,075 г амоксициліну впродовж 3 міс. Результати порівнювали з контрольною групою. Об’єктивізацію клінічної відповіді на застосування антибактеріальної терапії проводили шкальним методом, обравши первинною кінцевою точкою дослідження кількість балів за шкалою функціональних порушень Роланда — Морріса (RMDQ) через рік. Мінімальна клінічно значуща різниця між двома групами дорівнювала 4. Отримано наступні результати.

1. Після первинного аналізу результатів оцінювання за шкалою, проведеного через рік, встановлено, що різниця в кількості балів між групою амоксициліну та контрольною становила –1,6 (95% довірчий інтервал (ДІ) –3,1–0, р=0,04).

2. Результати послідовно проведеного вторинного аналізу свідчать про збільшення мінімальної різниці в ефективності лікування в двох групах до –2,3 (95% ДІ –4,2 –0,4, р=0,02) у пацієнтів з міжхребцевою грижею 1-го типу та зменшення до –0,1 (95% ДІ –2,7 –2,6), р=0,95) у пацієнтів з 2-м типом міжхребцевої грижі.

3. Побічні ефекти виникли у 56% пацієнтів з групи амоксициліну порівняно 34% пацієнтів контрольної групи.

На рисунку представлено результати двох аналізів, отриманих за шкалою RMDQ.

Рисунок. Результати аналізу ефективності застосування антибіотиків у пацієнтів з хронічним болем в нижньому відділі хребта

Висновки

Таким чином, дослідники не виявили переваг застосування антибактеріальної терапії у пацієнтів з хронічним болем у спині та міжхребцевими грижами 1-го та 2-го типів. Враховуючи частоту побічних ефектів, призначення антибіотиків таким пацієнтам вбачається нераціональним.

Список використаної літератури