Колоректальний рак: визначено прямий вплив антибіотиків на прогресування

Колоректальний рак (КРР) — мультифакторне захворювання кишечнику, яке, за оцінками, вражає понад 1,3 млн осіб щорічно та є причиною близько 700 тис. випадків смерті. На сьогодні КРР займає 2-ге місце у структурі онкологічної патології у світі у жінок і 3-тє місце — у чоловіків. Результати нещодавнього епідеміологічного дослідження визначили, що у прогресуванні КРР важливу роль відіграють певні фактори ризику, асоційовані зі способом життя людини. Враховуючи поширеність КРР, виключення хоча б декількох факторів ризику на рівні населення може чинити істотний вплив на захворюваність [1].

Сучасні дані свідчать, що мікробіом кишечнику може відігравати важливу роль у розвитку та патогенезі КРР [2]. Дані попередніх досліджень повідомляли, що деякі бактерії, зокрема Fusobacterium nucleatum, відіграють важливу роль у канцерогенезі КРР [3]. Деякі автори припускають, що ожиріння та способи харчування є факторами ризику розвитку КРР, які також можуть змінювати і мікробіом кишечнику. Однак твердження, що застосування антибактеріальних препаратів може чинити ще більш руйнівний вплив на слизову оболонку  кишечнику, ніж харчові чинники, не викликає сумнівів [4]. Наприклад, дані досліджень викликаючи, що антибіотикотерапія може змінити мікробіому кишечнику, що призведе до надмірного росту в кишечнику бактерій Clostridium difficile, зумовлюючи розвиток діареї та запалення. У свою чергу, дисбактеріоз, асоційований із застосуванням антибіотиків, може також порушувати протизапальну дію мікробіому і збільшити кількість патогенних бактерій, викликаючи канцерогенез [5].

Загалом дані попередніх досліджень вже підтверджували асоціацію між застосування антибіотиків та ризиком розвитку КРР, однак більшість з них мали обмежені дані або недостатню якість доказів таких аспектів, як тип, доза або тривалість антибіотикотерапії, стадія захворювання або локалізація пухлини. Проведено дослідження, метою якого було визначити асоціацію між антибіотикотерапією та ризиком розвитку КРР. Великий розмір вибірки пацієнтів дозволив також провести ефективний аналіз підгруп залежно від типу антибіотика і клінічних факторів захворювання, таких як стадія та локалізація пухлини [6].

Методи

Проведено загальнонаціональне шведське популяційне дослідження по типу «випадок-контроль». З національного шведського реєстру відбирали дані пацієнтів з діагностованим КРР, отримані з національних реєстрів Швеції за період 2005–2016 рр. Для кожного пацієнта з КРР підбиралося 5 контрольних випадків без раку, відповідних за клініко-демографічними характеристиками.

У дослідженні визначалася асоціація між прийомом антибіотиків (застосування антибіотиків враховувалося за 2 роки і раніше до діагностики КРР) та рак кишечнику.

Результати

Загалом в аналіз були включені дані 40 545 випадків КРР та 202 720 учасників групи контролю. Виявлено позитивну асоціацію між більш частим застосуванням антибіотиків та підвищенням ризику КРР.

При аналізі, виконаному для конкретних локалізацій онкологічного захворювання, встановлено позитивну асоціацію між застосуванням антибіотиків та раком проксимальних відділів кишечнику (скориговане відношення ризиків (ВР) 1,17; 95% довірчий інтервал (ДІ) 1,05–1,31). При цьому у жінок виявлено зворотний зв’язок між застосуванням антибіотиків та раком прямої кишки.

Висновок

Результати загальнонаціонального шведського популяційного дослідження, яке загалом охопило все населення Швеції, свідчать про стійку асоціацію між застосуванням антибіотиків і високим ризиком раку проксимального відділу товстої кишки, а також зворотний зв’язок з раком прямої кишки у жінок. Дані цього дослідження посилюють докази попередніх досліджень і додають важливе уявлення про канцерогенез КРР, характерний для конкретної країни.