УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Як в Україні визначають штами COVID-19

За 2 роки пандемії COVID-19 громадськість неабияк поринула у вивчення вірусів, зокрема коронавірусу. Адже поява нових варіантів штамів, які за класифікацією ВООЗ викликають занепокоєння,  призводить деколи до підвищення захворюваності, посилення карантинних норм, нових правил в’їзду до країни.

Словосполучення «штами вірусу «дельта» та «омікрон» стали буденними у щоденних діалогах. Але як їх визначають і які потрібні лабораторні потужності для цього?  На ці питання відповідають фахівці Центру громадського здоров’я (ЦГЗ) МОЗ України.

Як виявляють мутації та нові варіанти вірусу SARS-CoV-2?

Виділення і виявлення. Для більшості це просто синоніми. У лабораторному середовищі — це різні поняття. Якщо ви запитаєте: «Чи виділяють в нашій референс-лабораторії штам «дельта»?», то відповідь буде — ні. Але якщо ви запитаєте: «А можете підтвердити варіант «дельта»?», то відповідь буде — звичайно, різними методами. 

Переклад з англійської призводить до таких комунікаційних каламбурів. Дослідження, пов’язані з виділенням вірусу та подальшої роботи з ним, повинні проводитися в лабораторії з рівнем біологічного захисту BSL-3/4. Проте, інші методи дослідження вірусів дозволяють нам визначати варіанти вірусу SARS-CoV-2. 

Виділення

Виділення (Viral culture) — це  спосіб лабораторного виділення вірусів на культурі клітин. Це лабораторна методика, при якій матеріал, що містить вірус, розміщують у різних клітинних лініях як вірус, що тестується, здатний заразити.

Лабораторії такої потужності класу біобезпеки BSL-3/4  є в Японії, США, Великобританії, Німеччині тощо.

Сьогодні, аби визначити варіант вірусу SARS-CoV-2 на території України, використовують методи, не пов’язані з виділенням вірусу на культурі клітин, це:

  • полімеразно-ланцюгова реакція (ПЛР) — виявлення наявності вірусу за допомогою спеціальних тест-систем, які пройшли державну реєстрацію; 
  • геномне секвенування за допомогою секвенатора, який є в ЦГЗ. 

Цими методами референс-лабораторії діагностики ВІЛ/СНІДу, вірусологічних та особливо небезпечних патогенів ЦГЗ і визначає варіанти штамів вірусу. Тому можемо зазначити, що в Україні є потужності, щоб визначати наявність вірусу SARS CoV-2 та його варіантів.

Геномне секвенування 

Геном вірусу розрізають на дуже дрібні частини, ці частини завдяки реагентам та спеціальному обладнанню (секвенатору) вивчають і визначають зміни у геномі вірусу.

Це необхідно для вивчення штамів і субтипів циркулюючих вірусів на тій чи іншій географічній території, шляхів поширення вірусу, виділення мутації в геномі вірусу та визначення шляхів імпортування збудника — з якої країни він походить.

Результати цієї роботи опубліковуються у відкритих базах даних GISAID — глобальної наукової ініціативи, яка забезпечує доступ до геномних даних вірусів грипу і SARS-COV-2.

Полімеразно-ланцюгова реакція

Точність методу ПЛР становить 98–100%, якщо техніка забору біоматеріалу  та його транспортування не були порушені.
Цей метод використовує принципи молекулярної біології. Його суть полягає в застосуванні особливих ферментів, які багаторазово копіюють фрагменти нуклеїнових кислот збудників хвороби, які знаходяться в пробах біоматеріалу.

Історія

У квітні 2020 р. вчені розшифрували геном вірусу SARS-CoV-2, тож у світової спільноти з’явилася можливість відстежувати його мутацію. Це досить складний, тривалий та дорогий процес. Щоб зафіксувати мутацію, потрібно дослідити вибірку зразків — кожен зразок окремо.
На сьогодні виявлено, що з 2020 р. і до сьогодні на території України циркулюють варіанти виділення штамів вірусів, які віднесено до глобальної генетичної лінії B, що походить з Китаю. Як і кожна інша лінія, генетична лінія В має різновиди. Так, в Україні відзначено такі генетичні варіанти: В.1; В.1.1; В.1.1.1; В.1.5; В.2; В.1.1.7 «альфа», В.1.617.2 «дельта» та B.1.1.529 «омікрон».

Чому так важливо вивчати вірус?

Усі віруси, SARS-CoV-2 не виняток, змінюються та адаптуються, тобто мутують. Більшість змін не впливає на властивості вірусу. Однак деякі мутації можуть призвести до змін властивостей вірусу, наприклад, збільшити його здатність до поширення, змінити контагіозність. Деякі мутації вірусу можуть впливати на ефективність вакцин та терапевтичних препаратів, засобів діагностики або інших медико-санітарних та соціальних заходів.