У Сполучених Штатах використання CAR T-клітинної терапії вже дозволено для боротьби з певними випадками раку крові. Вона включає видалення Т-клітин власної імунної системи пацієнта, генетична зміна їх для націлювання на рак, а потім переливання їх назад пацієнтові.
Повідомляється, що вчені вирішили випробувати такий метод лікування для пацієнтки зі складно виліковним вовчаком. Вони виявили, що такий підхід швидко привів її хворобу до ремісії без значних побічних ефектів через шість тижнів.
Дослідник з Університету Фрідріха-Олександра в Ерлангені у Нюрнберзі доктор Георг Шетті зауважив, що жінка є першою у світі пацієнткою зі складно виліковним вовчак, яка отримала терапію CAR Т-клітинами.
Повідомляється, що необхідно багато досліджень, перш ніж терапія стане доступною. Американські вчені зауважили, що вона є перспективним напрям для вивчення.
«Хоча це клінічний випадок, лікування має теоретичний сенс. При такій швидкій, повній і безпечній відповіді цю терапію слід спробувати й в інших пацієнтів з важким захворюванням», – зазначив ревматолог з компанії Arthritis and Pain Associates Грінбелте, штат Мериленд, автор «Енциклопедії вовчака», доктор Дональд Томас.
Шетті додав, що наразі жінка повністю здорова та не потребує лікування понад чотири місяців. Він сказав, що його команда зараз лікує ще двох пацієнтів зі складновиліковним вовчаком за допомогою CAR Т-лімфоцитів.
Для проведення CAR Т-клітинної терапії лікарі беруть зразок Т-клітин пацієнта, потім його генетично модифікують в лабораторії, щоб він був озброєний химерними антигенними рецепторами, або CAR. Повідомляється, що CAR дозволяють Т-клітинам розпізнавати певні маркери або антигени на поверхні конкретних клітин (наприклад, ракових). Коли модифіковані Т-клітини знову потрапляють до пацієнта, вони можуть почати цільову атаку на ворожі клітини.
Слід зазначити, що при вовчаку ворогом є не пухлина, а власна імунна система організму: вона помилково створює автоантитіла, які атакують тканини організму. Найпоширеніша форма вовчака – це системний червоний вовчак, що може пошкодити безліч органів.
Вчені доповнили, що у пацієнтки у дослідженні був артрит, пошкодження нирок, запалення легенів і серця. Жоден зі стандартних препаратів від вовчака не допоміг їй.
Шетті і його команда звернулися до CAR Т-клітин. Вони змусили Т-клітини жінки розпізнавати CD19, білок на В-клітинах, які є ще одним компонентом імунної системи. Зазвичай ці клітини виробляють антитіла, які допомагають боротися з інфекціями; але при системному червоному вовчаку дисфункціональні В-клітини виробляють автоантитіла.
Деякі наявні ліки проти вовчака діють шляхом виснаження В-клітин, але вони не допомогли пацієнтці.
Команда дослідників виявила, що протягом 44 днів після отримання CAR Т-клітин автоантитіла пацієнтки зникли, і її хвороба перейшла в ремісію.
Наразі вчені ще не визначилися, чи їх терапія була остаточною, або її треба повторити.
Ревматологині з Північно-Західного медичного університету в Чикаго Д. Джин Лін і Розалінд Ремсі-Голдман доповнили, що «критично важливо» знати, як вибирати пацієнтів, які з найбільшою ймовірністю досягнуть успіху у лікуванні. Вони відзначили, що терапія CAR Т-клітинами коштує понад 200 тис. доларів за інфузію, не враховуючи вартість госпіталізації.
«Ключем до кращого лікування наших пацієнтів зі складно виліковним вовчаком було б знайти універсальне для них порушення імунної системи, а потім направити безпечне та ефективне лікування цієї загальної аномалії», – резюмував Томас.