Українські вчені працюють над новою методикою лікування наслідків інфаркту

В Україні науковці розробляють інноваційну методику терапії наслідків інфаркту, яка зможе покращити життя тисяч людей. Про це повідомляє Громадське.Дослідження проводить старша наукова співробітниця відділу генетики Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, докторка біологічних наук Оксана Півень. Її команда працює над можливістю перетворення клітин сполучної тканини, яка формується у серці після інфаркту, на клітини серцевого м’яза. Така методика допоможе оновити серце та скасувати наслідки захворювання.

Група науковців наразі проводить дослідження на двох об’єктах: клітинах сполучної тканини щурів, а також стовбурових клітинах із людської пуповини.

Вчені у першому випадку виявляють деякі ознаки того, що клітини набувають рис клітин серцевого м’яза, але поки можуть скорочуватися. Фахівці зазначили, що повного перетворення ще не відбулося. Наразі дослідники чекають на результати випробування на стовбурових клітинах з людської пуповини.

У планах фахівців є випробування технології на щурах, яким штучно змоделюють інфаркт. Потім дослідники хочуть випробувати метод на ізольованих тканинах людського серця. Якщо всі етапи пройдуть успішно, тоді науковці зможуть проводити клінічні дослідження на людях.

Півень зауважила, що до неї вже зверталися приватні компанії пропозиціями застосувати експериментальне лікування на людях. Науковиця наразі не розглядає такі пропозиції – вони можуть порушити логіку медичних випробувань.

Раніше стало відомо, що в Україні вчені розробляють нові ліки проти резистентних форм туберкульозу. Науковці застосовували лейцил-тРНК та метіоніл-тРНК синтетази як молекулярні мішені. Вони використовували сучасні методи віртуального скринінгу і машинного навчання та створили ефективні інгібітори двох ферментів.

Нагадаємо, що українські дослідники розробили біосенсор для визначення аргініну. Очільниця проєкту кандидатка біологічних наук, наукова співробітниця Інституту молекулярної біології на генетики НАН Ольга Саяпіна зазначила, що аналітичні характеристики дозволяють вважати створені на даному етапі біосенсори досить перспективними приладами.